Коротко про документ 
Які недоліки в роботі з політично значущими особами НБУ виявив у небанківських фінансових установах і що рекомендує?
Також зазначаємо, що визначена в цьому листі проблематика релевантна для небанківських фінансових установ (далі – установи).
Додатково до наведених у листі прикладів, які стосуються встановлення банками ділових відносин з PEPs та їх подальшого обслуговування, надаємо перелік проблемних питань стосовно цієї категорії клієнтів, що виявлені за результатами здійснення Національним банком нагляду за установами, зокрема:
1) надання окремими установами дозволу керівника на продовження ділових відносин з PEPs здійснювалося без аналізу та врахування актуальної інформації про клієнта;
2) наявні випадки віднесення установою клієнтів до РЕРs за відсутності підстав;
3) окремі установи не здійснюють скринінг бази клієнтів з метою виявлення клієнтів, яких віднесено до PEPs. Заходи установ щодо виявлення клієнтів, які є РЕРs, обмежуються перевірками (скринінгом) щодо збігу даних прізвища, власного імені, по батькові особи з базами РЕРs та не враховують вжиття додаткових заходів, зокрема звернення за отриманням додаткової інформації безпосередньо до самого клієнта (наприклад, є випадки визначення фізичних осіб з однаковими прізвищами, власними іменами, по батькові та різними РНОКПП, як таких, що є одним і тим самим PEP);
4) відсутність єдиної клієнтської бази в установі, яка має багато відділень (пунктів надання фінансових послуг);
5) виявлення PEPs здійснюється окремими установами виключно в “ручному” режимі шляхом пошуку інформації на визначених у внутрішніх документах установи інтернет-ресурсах або на підставі інформації з опитувальника клієнта. Засоби автоматизації для виявлення PEPs не використовуються;
6) установи не забезпечують належне застосування ризик-орієнтованого підходу до встановлення ділових відносин / під час обслуговування клієнтів, які є PEPs, з метою присвоєння їм обґрунтованого рівня ризику, а саме відповідно до внутрішніх документів усім клієнтам, які належать до категорії PEPs, окремі установи встановлюють високий ризик.
Підсумовуючи вищезазначене, Національний банк акцентує увагу на заходи щодо вдосконалення систем внутрішнього контролю та управління ризиками:
1) удосконалення процедур контролю:
забезпечити інтеграцію процесу моніторингу та оцінки ефективності внутрішнього контролю, в тому числі щодо PEPs, у загальну систему управління ризиками;
2) оновлення та підтримка моделей оцінки ризиків:
регулярно переглядати та оновлювати скорингові ризик-моделі, в тому числі щодо PEPs, з метою врахування змін у законодавстві, ринкових умовах та нових ризиків;
3) регулярні аудити та перевірки:
проводити регулярні аудиторські / внутрішні перевірки з метою виявлення потенційних вразливостей у системі ПВК/ФТ та оперативного усунення будь-яких недоліків;
4) розширені навчальні програми:
впроваджувати комплексні навчальні програми для всіх працівників з акцентом на практичне застосування нормативно-правових актів у сфері ПВК/ФТ, у тому числі щодо PEPs, та їх вплив на діяльність банку / установи;
5) виявлення підозрілих фінансових операцій:
розробити детальні процедури виявлення підозрілих фінансових операцій та включити до них вимоги щодо аналізу клієнтських операцій, документування результатів аналізу та вжитих заходів, а також надання інформації СУО та/або правоохоронним органам у визначених законодавством випадках;
6) документування та звітність:
удосконалити процес документування заходів у сфері ПВК/ФТ, пов’язаних, у тому числі, з належною перевіркою клієнтів, моніторингом фінансових операцій та результатами аудиторських / внутрішніх перевірок, для забезпечення прозорості та своєчасного надання в повному обсязі на вимогу Національного банку та відповідних державних органів інформації/документів.
На думку Національного банку, дотримуючись цих рекомендацій, банки / установи зможуть удосконалити свої внутрішні системи ПВК/ФТ, посилити внутрішній контроль та підвищити ефективність управління ризиками, пов’язаними з РЕРs та клієнтами з високим рівнем ризику.
Наголошуємо, що відповідно до статті 7 Закону про ПВК/ФТ СПФМ зобов’язані у своїй діяльності застосовувати ризик-орієнтований підхід. Ризик-орієнтований підхід має бути пропорційний характеру та масштабу діяльності суб’єкта первинного фінансового моніторингу.
Застосування ризик-орієнтованого підходу здійснюється СПФМ у порядку, визначеному внутрішніми документами з питань ПВК/ФТ, з урахуванням рекомендацій відповідних суб’єктів державного фінансового моніторингу, які згідно із Законом про ПВК/ФТ виконують функції державного регулювання і нагляду за такими СПФМ.
Отже, банки та небанківські фінансові установи як СПФМ мають враховувати рекомендації, надані Національним банком, під час виконання функцій СПФМ.