Який порядок ідентифікації, верифікації, встановлення структури власності та кінцевого бенефіціарного власника (далі – КБВ) застосовується щодо приватних юридичних осіб, визнаних критично важливими для забезпечення потреб оборонно-промислового комплексу, у разі відмови такого клієнта надати ідентифікаційні дані з посиланням на Порядок? Чи розглядається така відмова як підстава для встановлення неприйнятно високого ризику ділових відносин у розумінні статті 15 Закону про ПВК/ФТ?
На думку Національного банку, визнання підприємства критично важливим для забезпечення потреб оборонно-промислового комплексу та застосування обмеженого доступу до інформації відповідно до Порядку не є підставою для відмови клієнтом у наданні СПФМ інформації, необхідної для ідентифікації та верифікації клієнта. Порядок запроваджує обмеження відкритого доступу до інформаційних ресурсів третіх осіб, але не забороняє доступ до інформації за умови попередньої ідентифікації отримувача такої інформації за допомогою кваліфікованого електронного підпису. СПФМ має право витребувати, а клієнт, представник клієнта зобов’язані подати інформацію (офіційні документи), необхідну (необхідні) для здійснення належної перевірки, а також для виконання таким СПФМ інших вимог законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення (частина сьома статті 11 Закону про ПВК/ФТ).
Згідно з вимогами статті 15 Закону про ПВК/ФТ СПФМ зобов’язаний відмовитися від встановлення (підтримання) ділових відносин / відмовити клієнту у відкритті рахунка (обслуговуванні), у тому числі шляхом розірвання ділових відносин, закриття рахунка/відмовитися від проведення фінансової операції, зокрема, у разі ненадання клієнтом необхідних для здійснення належної перевірки клієнта документів чи відомостей.
Порядок встановлення КБВ клієнта визначений у додатку 4 до Положення № 107 і поширюється на зазначену категорію клієнтів. Так, відповідно до пункту 3 додатка 4 до Положення № 107 установа для встановлення та верифікації особи КБВ має право використовувати дані, що містяться в офіційних документах, офіційних та/або інших відкритих джерелах, зокрема в іноземних державних реєстрах, подібних до ЄДР. Установа також може використовувати інформацію, отриману від клієнта, уживаючи необхідних заходів із перевірки отриманої інформації за допомогою інших джерел. Вимоги щодо встановлення КБВ установа виконує з використанням ризикорієнтованого підходу, ураховуючи виявлені критерії ризиків. Водночас обсяг дій установи зі збору необхідної інформації та глибина аналізу отриманої інформації мають бути пропорційні виявленим ризикам, зокрема складності структури власності юридичної особи. У будь-якому разі установа має вжити заходів, достатніх для того, щоб бути впевненою, що вона знає, хто є КБВ (або що КБВ відсутній), та для отримання розуміння права власності (контролю) та структури власності (пункт 5 додатка 4 до Положення № 107).
Також звертаємо увагу, що згідно з частиною шостою статті 11 Закону про ПВК/ФТ СПФМ мають право витребувати, а державні органи, державні реєстратори зобов’язані протягом десяти робочих днів з дня отримання запиту надати відповідно до законодавства інформацію, що стосується здійснення належної перевірки. Отже, для цілей встановлення або уточнення даних щодо КБВ клієнта СПФМ мають право звернутися до державних реєстраторів із відповідним запитом.