Коротко про документ 
Чи може установа відмовити клієнту у видаленні його персональних даних після припинення ділових відносин, посилаючись на строки зберігання за Законом про ПВК/ФТ?
Відповідно до пункту 18 частини другої статті 8 Закону про ПВК/ФТ СПФМ зобов’язаний зберігати (у спосіб, щоб оперативно надавати на запит відповідних суб’єктів державного фінансового моніторингу, та в обсязі, достатньому для відновлення інформації щодо конкретних фінансових операцій, у тому числі у разі надання як докази у кримінальному провадженні) документи (у тому числі електронні), їх копії, записи, дані, інформацію щодо заходів, вжитих з метою виконання вимог у сфері запобігання та протидії, зокрема щодо здійснення НПК (у тому числі ідентифікації та верифікації представників клієнтів, встановлення їх повноважень), а також осіб, яким СПФМ було відмовлено у встановленні ділових відносин та/або проведенні фінансових операцій, а також усі документи, що стосуються ділових відносин (проведення фінансової операції) з клієнтом (включаючи ділову, зокрема внутрішню, кореспонденцію, листування, звіти, запити, результати будь-якого аналізу під час здійснення НПК), не менше п’яти років після припинення ділових відносин з клієнтом або завершення разової фінансової операції без встановлення ділових відносин із клієнтом.
Виконання Закону про ПВК/ФТ не є порушенням Закону України “Про захист персональних данихˮ у частині обробки персональних даних. Обробка персональних даних відповідно до вимог Закону про ПВК/ФТ здійснюється без отримання згоди суб’єкта персональних даних.
СПФМ зобов’язаний під час здійснення ідентифікації клієнта інформувати його про покладені на такого СПФМ зобов’язання щодо обробки персональних даних для цілей ПВК/ФТ (стаття 2 Закону про ПВК/ФТ).
Обробка персональних даних – будь-яка дія або сукупність дій, таких як збирання, реєстрація, накопичення, зберігання, адаптування, зміна, поновлення, використання і поширення (розповсюдження, реалізація, передача), знеособлення, знищення персональних даних, у тому числі з використанням інформаційних (автоматизованих) систем (стаття 2 Закону України “Про захист персональних данихˮ)