Коротко про документ 
Чи обов’язково встановлювати по батькові застрахованої особи, якщо в її ідентифікаційному документі (паспорті для виїзду за кордон) воно не зазначено?
Згідно з підпунктом 1 частини дев’ятої статті 11 Закону про ПВК/ФТ “по батьковіˮ належить до переліку ідентифікаційних даних, які СПФМ зобов’язаний встановити.
У пункті 17 додатка 2 до Положення № 107 визначено, що установа під час укладення договору про надання послуг на користь третьої особи здійснює ідентифікацію та верифікацію особи, яка укладає договір.
Договір має містити всі ідентифікаційні дані особи, на користь якої він укладений. Установа здійснює верифікацію цієї особи під час пред’явлення нею до установи першої вимоги або вираження іншим способом наміру отримати відповідні послуги.
Водночас звертаємо увагу, що обсяг інформації, який встановлює установа під час ідентифікації та верифікації фізичної особи-резидента визначено в пункті 1 частини дев’ятої статті 11 Закону про ПВК/ФТ, зокрема, установа має встановити РНОКПП, номер (та за наявності – серію) паспорта громадянина України, в якому проставлено відмітку про відмову від прийняття РНОКПП, чи номер паспорта із записом про відмову від прийняття РНОКПП в електронному безконтактному носії фізичної особи-резидента.
Установа, якщо ідентифікаційний документ клієнта (представника клієнта), який є резидентом, не містить РНОКПП та відмітки або запису про відмову про прийняття РНОКПП, додатково отримує документ, що засвідчує реєстрацію цієї особи в Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків (картку платника податків) (пункт 10 додатка 2 до Положення № 107).
Отже, якщо ідентифікаційним документом є паспорт громадянина України для виїзду за кордон з безконтактним електронним носієм, що не містить відомостей про по батькові особи, установа може встановити ці дані з документа, що засвідчує реєстрацію цієї особи в Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків (картки платника податків)