Належна перевірка застрахованих осіб і роботодавця-страхувальника

Відповідно до вимог, наведених у пункті 4 частини другої статті 8 Закону про ПВК/ФТ, суб’єкт первинного фінансового моніторингу зобов’язаний здійснювати НПК нових, а також існуючих клієнтів.

Частиною третьою статті 11 Закону про ПВК/ФТ визначено, що НПК здійснюється, зокрема, у разі:

встановлення ділових відносин (крім ділових відносин, встановлених на підставі договорів страхування за видами страхування, що не передбачають здійснення страхової виплати в разі дожиття застрахованої особи до закінчення строку дії договору страхування та/або досягнення застрахованою особою певного віку, визначеного в такому договорі, за якими клієнтом є фізична особа та загальний страховий платіж не перевищує 27 тисяч гривень або його сума еквівалентна зазначеній сумі, у тому числі в іноземній валюті);

наявності підозри.

Діловими відносинами є відносини між клієнтом та суб’єктом первинного фінансового моніторингу, пов’язані з діловою, професійною чи комерційною діяльністю суб’єкта первинного фінансового моніторингу, що виникли на підставі договору, в тому числі публічного, про надання (використання) фінансових або інших послуг, здійснення суб’єктом первинного фінансового моніторингу іншої діяльності та передбачають тривалість існування після їх встановлення (пункт 19 частини першої статті 1 Закону про ПВК/ФТ).

Згідно з визначенням, наведеним у пункті 31 частини першої статті 1 Закону про ПВК/ФТ, клієнтом є будь-яка особа, яка, зокрема, звертається за наданням послуг до суб’єкта первинного фінансового моніторингу, користується послугами суб’єкта первинного фінансового моніторингу.

Ураховуючи наведені норми зазначаємо, що за умови відсутності підозр страховик має право не проводити НПК, якщо такий клієнт є фізичною особою, у разі встановлення ділових відносин на підставі договорів страхування, загальний страховий платіж за якими не перевищує 27 тисяч гривень або його сума еквівалентна зазначеній сумі, у тому числі в іноземній валюті, та такі договори не передбачають здійснення страхової виплати у разі дожиття застрахованої особи до закінчення строку дії договору страхування та/або досягнення застрахованою особою певного віку, визначеного в такому договорі.

У всіх інших випадках, крім зазначених у попередньому абзаці цього листа, страхова компанія як суб’єкт первинного фінансового моніторингу зобов’язана здійснювати НПК, з якими встановлюються ділові відносини на підставі договорів страхування, з урахуванням вимог Закону про ПВК/ФТ та Положення № 107.

Водночас наголошуємо, що у разі наявності підозр, зокрема у використанні послуг страхової компанії для легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансування тероризму та/або фінансування розповсюдження зброї масового знищення, установа зобов’язана здійснити заходи НПК (представника клієнта), з яким укладає договір страхування, незалежно від суми, на яку укладається такий договір.

При цьому важливо відмітити, що з огляду на вимоги статей 3, 16 Закону України “Про страхування” (далі – Закон про страхування) відносини між страхувальником, страховиком, іншими особами регулюються умовами відповідних договорів.

Також варто зауважити, що згідно зі статтею 10 Закону про страхування страховий платіж (страховий внесок, страхова премія) – плата за страхування, яку страхувальник зобов’язаний внести страховику згідно з договором страхування.

Отже, заходи НПК щодо особи (роботодавця), яка здійснює сплату страхової премії своїм працівникам, установа (страховик) здійснює з урахуванням наявних ділових відносин з такою особою (роботодавцем), ризиків, притаманних таким відносинам, а також ураховуючи умови договору з клієнтом (страхувальником).

Водночас, згідно з пунктом 17 додатка 2 до Положення № 107 під час укладення договору про надання послуг на користь третьої особи установа здійснює ідентифікацію та верифікацію особи, яка укладає договір. При цьому договір має містити всі ідентифікаційні дані особи, на користь якої він укладений. Установа здійснює верифікацію цієї особи під час пред’явлення нею до установи першої вимоги або вираження іншим способом наміру отримати відповідні послуги.

Установа здійснює ідентифікацію та верифікацію особи, на користь якої здійснюється страхове відшкодування або страхова виплата за договорами страхування відповідальності перед третьою особою, під час проведення страхового відшкодування або страхової виплати за такими договорами.

При цьому, як зазначено у пункті 20 додатку 2 до Положення № 107, установа встановлює для фізичної особи, яка є вигодоодержувачем (вигодонабувачем) за фінансовою операцією, такі дані: прізвище, ім’я та (за наявності) по батькові, дату народження, країну громадянства та постійного місця проживання.