Коротко про документ 
Чи можна ідентифікувати та верифікувати клієнта – фізичну особу та укладати з ним правочини на підставі закордонного паспорта?
Відповідно до пункту 1 частини дев’ятої статті 11 Закону про ПВК/ФТ СПФМ під час ідентифікації та верифікації резидентів встановлюють для фізичної особи, серед іншого, номер (та за наявності – серію) паспорта громадянина України (або іншого документа, що посвідчує особу та відповідно до законодавства України може бути використаний на території України для укладення правочинів), дату видачі та орган, що його видав.
Статтею 13 Закону України “Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус” (далі – Закон про демографічний реєстр) визначено, що паспорт громадянина України для виїзду за кордон є документом, що посвідчує особу та підтверджує громадянство України.
Згідно зі статтею 43 Закону України “Про нотаріат” при вчиненні нотаріальної дії нотаріуси встановлюють особу учасників цивільних відносин, які звернулися за вчиненням нотаріальної дії. Встановлення особи здійснюється за паспортом громадянина України або за іншим документом, що посвідчує особу, передбаченим Законом про демографічний реєстр, національним паспортом іноземця або документом, що його замінює, посвідченням особи з інвалідністю чи учасника Другої світової війни, посвідченням, виданим за місцем роботи фізичної особи.
Разом з тим посвідчення водія, особи моряка, члена екіпажу, особи з інвалідністю чи учасника Другої світової війни, посвідчення, видане за місцем роботи фізичної особи, не можуть бути використані громадянином України для встановлення його особи під час укладення правочинів.
Ураховуючи викладене, ідентифікація та верифікація клієнта (представника клієнта) – фізичної особи-резидента на території України на підставі паспорта громадянина України для виїзду за кордон узгоджується з вимогами законодавства України.
Водночас звертаємо увагу, що обсяг інформації, який визначає установа під час ідентифікації та верифікації фізичної особи-резидента викладено в пункті 1 частини дев’ятої статті 11 Закону про ПВК/ФТ, зокрема, установа має встановити РНОКПП, номер (та за наявності – серію) паспорта громадянина України, у якому проставлено відмітку про відмову від прийняття РНОКПП, чи номер паспорта із записом про відмову від прийняття РНОКПП в електронному безконтактному носії фізичної особи-резидента.
Установа, якщо ідентифікаційний документ клієнта (представника клієнта), який є резидентом, не містить РНОКПП та відмітки або запису про відмову про прийняття РНОКПП, додатково отримує довідку про присвоєння РНОКПП (пункт 10 додатка 2 до Положення № 107)