Коротко про документ 
Чи зобов’язаний страховик відмовити у виплаті на підставі статті 15 Закону про ПВК/ФТ, якщо неможливо провести ідентифікацію та верифікацію потерпілої особи?
Відносини у сфері страхування регулюються спеціальним законодавством, зокрема, Законами України “Про страхування” (далі – Закон про страхування), “Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів” (далі – Закон про ОСЦПВВНТЗ).
Порядок прийняття страховиком рішення про відмову у здійсненні страхової виплати визначається в договорі страхування або законодавством України (частина перша статті 104 Закону про страхування).
Підстави для відмови страховика у здійсненні страхових виплат (страхового відшкодування) визначені в частині другій статті 104 Закону про страхування, статті 37 Закону про ОСЦПВВНТЗ.
Відповідно до частини третьої статті 104 Закону про страхування умовами договору страхування можуть передбачатися також інші підстави для відмови у здійсненні страхових виплат, якщо це не суперечить законодавству України.
Ураховуючи зазначене, страхова компанія відмовляє у страховій виплаті (страховому відшкодуванні) відповідно до спеціального законодавства у сфері страхування.
Водночас стаття 15 Закону про ПВК/ФТ визначає підстави, за яких суб’єкт первинного фінансового моніторингу зобов’язаний відмовитися від встановлення (підтримання) ділових відносин / відмовити клієнту у відкритті рахунку (обслуговуванні), у тому числі шляхом розірвання ділових відносин, закриття рахунку / відмовитися від проведення фінансової операції.