Правовий статус асистуючих компаній згідно з новим ЗУ «Про страхування»

Посередницькі послуги – одна чи декілька послуг, спрямованих на отримання клієнтом фінансової послуги (крім послуг, що надаються в межах професійної діяльності на ринках капіталу, передбачених частиною другою статті 41 Закону України “Про ринки капіталу та організовані товарні ринки”), пов’язані з інформуванням, консультуванням, пропонуванням, підготовкою, укладенням та виконанням (супроводом) договорів про надання фінансових послуг, одержанням платежів у межах цих договорів, включаючи здійснення на підставі договору із суб’єктом первинного фінансового моніторингу ідентифікації та верифікації клієнтів, а також інші послуги, визначені спеціальними законами (пункт 39 частини першої статті 1 Закону про фінансові послуги).

Допоміжні послуги – послуги, пов’язані з фінансовими послугами та/або із здійсненням діяльності з надання фінансових послуг, які не належать до посередницьких послуг, зокрема послуги, визначені як допоміжні спеціальними законами (підпункт “е” пункту 12 частини першої статті 1 Закону про фінансові послуги).

Діяльність з надання супровідних послуг на ринку страхування включає діяльність з надання посередницьких та допоміжних послуг (частина друга статті 3 Закону про страхування).

Діяльність з надання посередницьких послуг на ринку страхування включає:

• діяльність з реалізації страхових продуктів;
• діяльність з реалізації перестрахових продуктів;
• діяльність з надання інших посередницьких послуг, перелік яких визначається нормативно-правовими актами Національного банку (частина восьма статті 3 Закону про страхування).

Національний банк має право встановлювати вимоги до діяльності з надання окремих допоміжних послуг на ринку страхування, зокрема до актуарної діяльності, діяльності щодо визначення розміру збитків, надання допомоги (асистуючих послуг), та вимоги до надавачів допоміжних послуг (частина дев’ята статті 3 Закону про страхування).

У підпункті 2 пункту 2 глави 1 розділу І Положення № 182 визначено, що асистуючі послуги – допомога (послуги), яка (які) відповідно до умов договору страхування може (можуть) надаватися безпосередньо страховиком, асистуючою компанією або іншою особою на підставі відповідного договору про надання такої допомоги (таких послуг) та згідно з вимогами законодавства України і може (можуть) включати координацію дій застрахованої особи або іншої особи, визначеної договором страхування, та/або осіб, які надають допомогу / послуги в разі настання страхового випадку, організацію та контроль за наданням такої допомоги / таких послуг, а також виконання асистуючою компанією або іншою особою, яка надає таку допомогу / такі послуги, інших дій, спрямованих на врегулювання події, що має ознаки страхового випадку, уключаючи оплату асистуючою компанією (іншою особою) вартості такої допомоги / таких послуг, якщо це передбачено умовами відповідного договору зі страховиком.

Окремих вимог до діяльності щодо визначення розміру збитків, надання допомоги (асистуючих послуг), переліку інших посередницьких чи окремих допоміжних послуг у нормативно-правових актах Національного банку не встановлено.

Отже, зі змісту терміна “асистуючі послуги”, наведеного в підпункті 2 пункту 2  глави 1 розділу I Положення № 182, а також ураховуючи положення пункту 12 частини першої статті 1 Закону про фінансові послуги та частини дев’ятої статті 3 Закону про страхування, асистуючі послуги належать до допоміжних послуг на ринку страхування і не є посередницькими послугами.

Відповідно, якщо особа надає виключно асистуючі послуги на ринку страхування, така особа не є страховим посередником та на неї не поширюються вимоги до страхових посередників, установлені в Законі про страхування (уключаючи реєстрацію в Реєстрі страхових посередників), Положенні про авторизацію страхових посередників та умови здійснення діяльності з реалізації страхових та/або перестрахових продуктів, затвердженому постановою Правління Національного банку України від 03.01.2025 № 2, інших нормативно-правових актах Національного банку, що регулюють здійснення діяльності з реалізації страхових продуктів страховими посередниками.

Асистуюча компанія – суб’єкт господарювання, що діє на підставі договору зі страховиком і надає допомогу (асистуючі послуги) застрахованим особам або іншим особам, визначеним договором страхування, на умовах, передбачених таким договором страхування (підпункт 1 пункту 2 глави 1 розділу І Положення № 182).

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 1 Закону про фінансові послуги аутсорсинг – передача надавачем фінансових послуг на підставі відповідного договору частини його функцій та/або окремих процесів іншій особі.

Відповідно до частини першої статті 18 Закону про фінансові послуги надавач фінансових послуг може залучати інших осіб (у тому числі іншого надавача фінансових послуг) для виконання окремих функцій та/або окремих процесів у межах цих функцій на умовах аутсорсингу.

Оскільки виключним видом діяльності страховика є діяльність із страхування та діяльність з надання супровідних послуг на ринку страхування, до складу яких входять зокрема асистуючі послуги як окремий вид допоміжних послуг, страховик може передати третій особі (уключаючи асистуючу компанію) функцію з надання асистуючих послуг шляхом укладення договору про передачу страховиком такій особі на аутсорсинг частини своєї діяльності, пов’язаної з наданням асистуючих послуг.

У разі передачі страховиком функції надання асистуючих послуг на аутсорсинг на таку передачу поширюються, зокрема вимоги статті 18 Закону про фінансові послуги, статті 33 Закону про страхування, глави 19 розділу ІІ Положення про авторизацію надавачів фінансових послуг та умови здійснення ними діяльності з надання фінансових послуг, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 29.12.2023 № 199 (зі змінами), та інших нормативно-правових актів з питань аутсорсингу, незалежно від того, яку назву має договір, за яким страховик передає іншій особі (у тому числі асистуючій компанії) на виконання функцію з надання асистуючих послуг.