Про визначення хмарних послуг

1. Відповідно до статті 2 Закону України “Про хмарні послуги” (далі – Закон) хмарна послуга – послуга з надання хмарних ресурсів за допомогою технології хмарних обчислень, водночас як технологія хмарних обчислень – технологія забезпечення дистанційного доступу на вимогу користувача до хмарної інфраструктури через електронні комунікаційні мережі. Разом з цим хмарна інфраструктура – сукупність динамічно розподілюваних та налаштовуваних хмарних ресурсів, що можуть бути оперативно надані користувачу хмарних послуг і вивільнені через глобальну та локальні мережі передачі даних. Натомість, інформаційні системи та бази даних державних органів і регуляторів (КІС НБУ, КІС НКЦПФР тощо), сервіси електронного документообігу та подання звітності такі як M.E.Doc, Вчасно тощо, а також подання звітності через веб-портали Національного банку та інших контролюючих органів не мають динамічно розподілюваних та налаштовуваних хмарних ресурсів, а є прикладними онлайнсервісами, які забезпечують фіксований набір функцій. Одними з ознак динамічно розподілюваних та налаштовуваних хмарних ресурсів є здатність масштабування (автоматично або за запитом клієнта) хмарних ресурсів, можливість перерозподілення хмарних ресурсів між ізольованими клієнтами надавача хмарних послуг залежно від їхнього поточного запиту тощо.

2. Відповідно до статті 2 Закону хмарна послуга – послуга з надання хмарних ресурсів за допомогою технології хмарних обчислень, а хмарні ресурси – будь-які технічні та програмні засоби або інші компоненти інформаційної (автоматизованої) системи, доступ до яких забезпечують технології хмарних обчислень, зокрема процесорний час (обчислювальна потужність), місце у сховищах даних, обчислювальні мережі, бази даних і комп’ютерні програми. Натомість платформи онлайн-дистрибуції та агрегатори для співпраці з маркетплейсами, вебсайти та портали агентів або брокерів, відповідно до отриманої у Листі інформації, не мають ознак хмарних ресурсів, а є прикладними онлайн-сервісами. Отже, такі сервіси не мають ознак хмарної послуги, тому вимоги Положення не поширюються на використання таких послуг.

3. Використання платіжних систем та сервісів з використанням платформ для еквайрингу та приймання страхових платежів від клієнтів (Portmone, EasyPay, LiqPay тощо) є фінансовою послугою (яку надає технологічний оператор платіжних послуг страховику), а не хмарною послугою. У випадку, якщо технологічний оператор платіжних послуг використовує для реалізації своєї діяльності хмарні послуги, то технологічний оператор платіжних послуг є установою – користувачем хмарних послуг (а не страховик, що використовує платіжні послуги від технологічного оператора платіжних послуг).