Коротко про документ 
Чи поширюється заборона поєднання ключових функцій в одній особі для значимих страховиків на випадки, коли особа, відповідальна за ключову функцію, тимчасово виконує обов’язки іншої ключової функції на період відпустки, тимчасової непрацездатності чи підбору нового кандидата?
Відповідно до частини першої статті 22 Закону про страхування страховик зобов’язаний мати ефективну систему управління, організовану з урахуванням розміру, особливостей діяльності страховика, його плану діяльності, характеру та обсягів страхових послуг, які він надає, профілю ризику, значимості страховика та діяльності фінансової групи, до якої він входить.
Згідно з частиною третьою статті 22 Закону про страхування Національний банк визначає вимоги до системи управління страховика та здійснює контроль за їх дотриманням у порядку, визначеному нормативно-правовими актами Національного банку.
Частинами п’ятою – сьомою статті 22 Закону про страхування, зокрема, встановлено:
наглядова рада страховика створює постійно діючі підрозділи з управління ризиками, контролю за дотриманням норм (комплаєнс) та внутрішнього аудиту і забезпечує незалежне виконання ними функцій;
страховик, який не є значимим, має право не утворювати окремі підрозділи з управління ризиками, контролю за дотриманням норм (комплаєнс) та внутрішнього аудиту, поклавши їхні функції відповідно на головного ризик-менеджера, головного комплаєнс-менеджера та головного внутрішнього аудитора;
страховик, який не є значимим, у встановленому нормативно-правовими актами Національного банку порядку має право покласти на одну особу виконання обов’язків головного ризик-менеджера, головного комплаєнс-менеджера та відповідального актуарія.
Вимоги до організації системи управління страховика та здійснення ключових функцій визначені Положенням про вимоги до системи управління страховика, затвердженим постановою Правління Національного банку України від 27 грудня 2023 року № 194 (зі змінами) (далі – Положення № 194).
Положення № 194 визначає організаційні засади функціонування ключових функцій страховика, вимоги до їх незалежності, управління конфліктом інтересів та розмежування повноважень.
Відповідно до пункту 25 глави 3 розділу II Положення № 194 страховик, який не є значимим, має право покласти на одну особу виконання обов’язків головного ризик-менеджера, головного комплаєнс-менеджера, відповідального актуарія за умови:
1) відповідності такої особи вимогам щодо ділової репутації та професійної придатності, встановленим до кожної такої ключової особи, функції якої поєднуються однією особою, у нормативно-правових актах Національного банку;
2) отримання погодження Національного банку на посади кожної такої ключової особи, функції якої поєднуються однією особою, у порядку, встановленому в нормативно-правовому акті Національного банку з питань авторизації надавачів фінансових послуг та умов здійснення ними діяльності;
3) якщо страховик у своїй системі внутрішнього контролю забезпечив розподіл функцій у межах системи трьох ліній захисту та врахував особливості покладення на одну особу виконання обов’язків головного ризик-менеджера, головного комплаєнс-менеджера, відповідального актуарія, включаючи повноваження щодо прийняття рішень такою особою в межах виконання таких функцій, з дотриманням вимог та обмежень, установлених цим Положенням.
Отже, законодавством передбачено окремий підхід до організації ключових функцій значимого страховика та не значимого страховика та визначено умови, коли виконання обов’язків кількох ключових осіб може бути покладено на одну особу.
Питання тимчасового покладення виконання обов’язків керівника та ключової особи врегульовано в пунктах 678–680 глави 60 розділу IX Положення про авторизацію надавачів фінансових послуг та умови здійснення ними діяльності з надання фінансових послуг, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 29 грудня 2023 року № 199 (зі змінами) (далі – Положення № 199).
Таким чином, застосування пунктів 678–680 глави 60 розділу IX Положення № 199 здійснюється з урахуванням вимог Закону про страхування та Положення № 194 щодо організації системи управління страховика, незалежності ключових функцій, розмежування їх повноважень та управління конфліктом інтересів.