Чи може договір страхування життя складатися із Заяви, Полісу та Загальних умов як єдиного цілого у разі його укладення шляхом обміну підписаними документами?
Чи відповідатиме такий багатокомпонентний формат договору вимогам ст. 207 ЦК України, Закону «Про страхування» та Положення НБУ № 182?
Чи можна вважати дотриманими вимоги до змісту договору, якщо його обов’язкові законодавчі положення зафіксовані виключно в Загальних умовах страхового продукту?
Чи є правомірним такий підхід, якщо Загальні умови не виступають публічною частиною договору, але пряме посилання на них міститься у Заяві та Полісі?
Статтею 97 Закону про страхування врегульовано питання укладення договору страхування:
- договір страхування укладається виключно в письмовій формі з дотриманням вимог Цивільного кодексу, встановлених до письмової форми правочину, та оформляється у паперовій формі або у формі електронного документа, створеного згідно з вимогами, визначеними Законом України “Про електронні документи та електронний документообіг”, або в порядку, передбаченому законодавством про електронну комерцію (абзац перший частини першої статті 97 Закону про страхування);
- договір страхування життя може бути укладений шляхом складання одного документа (договору страхування), який підписується сторонами, або шляхом обміну листами, документами, які підписуються стороною, що їх надсилає. У разі подання страхувальником письмової заяви за формою, встановленою страховиком, про намір укласти договір страхування такий договір може бути укладений шляхом надсилання страхувальнику відповідної переддоговірної інформації і документів та видачі страхувальнику страхового свідоцтва (поліса), що не містить розбіжностей з поданою заявою, крім випадків, якщо страхувальник надав на це попередню згоду у заяві. Страхувальник має право відмовитися від договору страхування, якщо поліс містить розбіжності із заявою, протягом 45 днів з дня його отримання, а страховик зобов’язаний повернути отримані кошти за таким договором у повному обсязі
(абзац другий частини першої статті 97 Закону про страхування); - факт укладення договору страхування може посвідчуватися страховим полісом, сертифікатом. Договір страхування, що укладається шляхом приєднання та в інших передбачених законом випадках, складається з публічної частини договору страхування, якою є загальні умови страхового продукту, та індивідуальної частини договору страхування, якою може бути страховий поліс
(частина п’ята статті 97 Закону про страхування); - законодавством можуть бути встановлені додаткові вимоги та особливості порядку укладення договорів страхування, інші вимоги до змісту та умов договору страхування залежно від класу страхування (окремих ризиків, груп ризиків, груп класів), у тому числі для договорів страхування, обов’язковість укладення яких визначена законом (частина шоста статті 97 Закону про страхування). Особливості порядку укладення договору страхування життя, інші вимоги до змісту та умов такого договору визначені в Положенні про характеристики та класифікаційні ознаки класів страхування, особливості здійснення діяльності зі страхування та укладання договорів за класами страхування, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 25.12.2023 № 182 (зі змінами) (далі – Положення № 182).
У частині першій статті 89 Закону про страхування визначено, зокрема, вимоги до інформації, яку повинні містити загальні умови страхового продукту, щодо затвердження страховиком загальних умов страхового продукту, їх розміщення та зберігання на вебсайті страховика, а також встановлено, що договір страхування укладається відповідно до загальних умов страхового продукту.
Відповідно до підпункту 8 пункту 2 глави 1 розділу І Положення № 182 загальні умови страхового продукту ‒ внутрішній документ страховика, визначений відповідно до частини першої статті 89 Закону про страхування, з урахуванням вимог Закону про страхування та Положення № 182, що встановлює загальні правила (умови), порядок та особливості здійснення страхування за страховим продуктом.
Згідно з пунктом 178 глави 27 розділу VII Положення № 182 договір страхування може включати як свою складову частину загальні умови страхового продукту, визначені страховиком відповідно до частини першої статті 89 Закону про страхування, за умови, що така можливість передбачена страховим продуктом, та в іншій частині такого договору зазначаються індивідуальні умови договору страхування та конкретний обсяг страхового покриття за договором страхування, що укладається зі страхувальником.
Отже, законодавство України в системному взаємозв’язку встановлює, що в разі подання страхувальником письмової заяви за встановленою страховиком формою про намір укласти договір страхування життя, такий договір страхування життя може бути укладений шляхом надсилання страховиком страхувальнику відповідної переддоговірної інформації і документів (уключаючи затверджені страховиком загальні умови страхового продукту, відповідно до яких укладатиметься такий договір), а також видачі страхувальнику страхового свідоцтва (поліса), у якому визначені індивідуальні умови договору страхування життя та конкретний обсяг страхового покриття за таким договором. Водночас загальні умови страхового продукту повинні містити всі обов’язкові умови договору страхування життя, визначені в частинах другій, третій статті 89 Закону про страхування, та мають передбачати, що ці загальні умови страхового продукту є частиною договору страхування життя. У такому разі загальні умови страхового продукту не вважаються публічною частиною договору згідно з вимогами частини п’ятої статті 9 Закону України “Про фінансові послуги та фінансові компанії”