1. Чи має право страховик, використовуючи ліцензовані програмно-технічні комплекси із розрахунку вартості відновлювальних ремонтів транспортних засобів (наприклад, Audatex), скласти розрахунок (наприклад, калькуляцію або кошторис) розміру вартості відновлювального ремонту пошкодженого транспортного засобу в порядку передбаченому ч.5 ст.27 Закону №3720-IX?
2. Чи має право страховик доручати проведення розрахунку вартості відновлювального ремонту в ліцензованих програмно-технічних комплексах своєму працівнику (наприклад, спеціалісту з урегулювання збитків, іншому працівнику, чи чиїх посадових обов’язків входить проведення розрахунку вартості відновлювального ремонту)?
3. Чи потребує працівник страховика наявності спеціальної профільної освіти, свідоцтва про реєстрацію в Державному реєстрі оцінювачів, кваліфікації судового експерта або іншого спеціального дозволу для легітимного проведення такого розрахунку згідно з ч. 5 ст. 27 Закону №3720-IX?
4. Чи потрібно працівнику страховика мати сертифікат від розробника відповідного програмно-технічного комплексу (наприклад, Audatex, DAT), який підтверджує вміння користуватися програмою, щоб результати розрахунку мали юридичну силу для здійснення виплати? Або страховик може самостійно визначити умови такого використання?
5. В якій формі (вигляді) має бути виражений результат розрахунку страховиком розміру вартості відновлювального ремонту пошкодженого транспортного засобу, який здійснений з використанням ліцензованих програмно-технічних комплексів із розрахунку вартості відновлювальних ремонтів транспортних засобів, для його використання в порядку передбаченому ч.5 ст.27 Закону №3720-IX?
6. Чи може документ (наприклад, калькуляція або кошторис), згенерований страховиком за допомогою програмно-технічного комплексу (наприклад, Audatex) бути самостійною та достатньою підставою для визначення суми страхового відшкодування у разі виникнення спору з потерпілою особою?
Відповідно до пункту 10 частини першої статті 5 Закону про фінансові послуги діяльність з надання фінансових та/або супровідних послуг надавачами фінансових та/або супровідних послуг здійснюється з дотриманням, у тому числі, принципу ефективного контролю за якістю надання фінансових та супровідних послуг та недопущення конфлікту інтересів.
Частиною другою статті 27 Закону про ОСЦПВ встановлено, що витрати, пов’язані з відновлювальним ремонтом пошкодженого транспортного засобу (страхова (регламентна) виплата), відшкодовуються страховиком (МТСБУ) у розмірі вартості відновлювального ремонту, що забезпечує приведення транспортного засобу у стан, який мав такий транспортний засіб до настання дорожньо-транспортної пригоди, та визначається відповідно до частини третьої статті 27 Закону про ОСЦПВ.
Відповідно до частини п’ятої статті 27 Закону про ОСЦПВ у разі відмови потерпілої особи від здійснення страховиком (МТСБУ) відшкодування у порядку, визначеному частиною четвертою статті 27 Закону про ОСЦПВ, така страхова (регламентна) виплата здійснюється страховиком (МТСБУ) на банківський (платіжний) рахунок потерпілої особи в розмірі вартості відновлювального ремонту пошкодженого транспортного засобу, розрахованого страховиком (МТСБУ) з використанням ліцензованих програмно-технічних комплексів із розрахунку вартості відновлювальних ремонтів транспортних засобів чи суб’єктом оціночної діяльності, оцінювачем, судовим експертом на замовлення страховика (МТСБУ), а у випадку, передбаченому абзацом четвертим частини четвертої статті 31 Закону про ОСЦПВ, ‒ потерпілої особи, за вирахуванням суми податку на додану вартість або в розмірі витрат на здійснення відновлювального ремонту, погодженому між страховиком (МТСБУ) і потерпілою особою.
Так, у відповідь на запитання 1‒4 питання 6 повідомляємо таке:
- у разі відмови потерпілої особи від здійснення страховиком (МТСБУ) відшкодування у порядку, визначеному частиною четвертоюстатті 27 Закону про ОСЦПВ, така страхова (регламентна) виплата може здійснюватися страховиком (МТСБУ) на банківський (платіжний) рахунок потерпілої особи в розмірі вартості відновлювального ремонту пошкодженого транспортного засобу, розрахованого страховиком (МТСБУ) з використанням ліцензованих програмно-технічних комплексів із розрахунку вартості відновлювальних ремонтів транспортних засобів;
- вимог щодо підпорядкування, кваліфікації, наявності сертифіката від розробника програмно-технічного комплексу (наприклад, Audatex, DAT) у працівника страховика, що здійснює розрахунок вартості відновлювального ремонту транспортного засобу з використанням ліцензованих програмно-технічних комплексів із розрахунку вартості відновлювальних ремонтів транспортних засобів, нормативно-правовими актами Національного банку не передбачено. Водночас страховик з метою усунення ризиків здійснення діяльності, яка загрожує інтересам клієнтів, та дотримання вимог законодавства, зокрема, частини другої статті 27 Закону про ОСЦПВ, у своїх внутрішніх документах може передбачити для відповідного працівника такі вимоги, зокрема, щодо наявності відповідної кваліфікації та проходження навчання та/або наявності сертифікату від розробника програмно-технічного комплексу, відсутності у діяльності такого працівника конфлікту інтересів.
Щодо питання 6 (запитання 5–6).
Частиною третьою статті 102 Закону про страхування встановлено, що в разі настання події, що має ознаки страхового випадку, страховик зобов’язаний встановити факт, причини та обставини такої події та прийняти з урахуванням умов договору страхування рішення про визнання або невизнання випадку страховим. Здійснення страхової виплати проводиться страховиком згідно з договором страхування на підставі заяви страхувальника (його правонаступника або третіх осіб, визначених договором страхування) і рішення страховика про визнання випадку страховим та здійснення страхової виплати (страхового акта).
Вимоги щодо створення управлінських документів і роботи зі службовими документами, а також порядок їх архівного зберігання в державних органах, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах і організаціях незалежно від форм власності (далі ‒ установи) встановлені Правилами організації діловодства та архівного зберігання документів у державних органах, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах і організаціях, затвердженими наказом Міністерства юстиції України від 18.06.2015 № 1000/5, зареєстрованими в Міністерстві юстиції України 22.06.2015 за № 736/27181 (зі змінами) (далі – Правила діловодства).
У пункті 2 розділу І Правил діловодства, зокрема, визначено, що: службовий документ ‒ офіційно зареєстрований службою діловодства або відповідним чином засвідчений документ, що одержаний чи створений установою у процесі її діяльності та має відповідні реквізити; управлінський документ ‒ службовий документ, спрямований на виконання установою функцій, що забезпечують її діяльність. До управлінських документів належать організаційно-розпорядчі, первиннооблікові, банківські, фінансові, звітно-статистичні, планові, ресурсні тощо.
Отже, у відповідь на запитання 5‒6 питання 6 повідомляємо, що оформлення документів щодо здійснення страхової виплати має здійснюватися з дотриманням вимог Закону про страхування та Правил діловодства.