Таємниця страхування – це сукупність інформації про клієнта та його фінансовий стан, яка стала відома страховику (перестраховику) або страховому посереднику у зв’язку з укладанням та/або виконанням договору страхування (перестрахування) та розголошення якої може заподіяти матеріальну чи моральну шкоду такому клієнту. Таємниця страхування належить до таємниці фінансової послуги (пункт 73 частини першої статті 1 ЗУ «Про страхування»).
У частині другій статті 113 Закону визначено, що всі керівники та/або працівники страховика при вступі на посаду підписують зобов’язання щодо збереження таємниці страхування. Ця вимога поширюється також на страхових посередників та їх працівників, інших осіб, яким страховик доручив виконання частини діяльності із страхування.
Аналогічні вимоги щодо підписання зобов’язання стосовно збереження таємниці страхування керівниками та/або працівниками страхового посередника, які виконують трудові обов’язки з реалізації страхових та/або перестрахових продуктів (далі – відповідальні працівники), містяться в пункті 5 розділу І Положення про таємницю страхування, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 19.12.2023 № 166, і в пункті 54 глави 8 розділу ІІ Положення.
Отже, відповідальні працівники банку ‒ страхового посередника повинні підписати зобов’язання щодо збереження таємниці страхування.
Таке зобов’язання може бути оформлене як окремий документ або включене до тексту іншого документа (включаючи трудовий договір).
Слід зазначити, що правила організації роботи із страховими посередниками страховик визначає у своїй внутрішній політиці (процедурах, положеннях) щодо порядку взаємодії та співпраці зі страховими агентами, додатковими страховими агентами (далі – внутрішні документи) (частини восьма, дев’ята статті 77 ЗУ «Про страхування»).
У таких внутрішніх документах страховик, зокрема, може передбачити можливість надання страховому посереднику повноваження на забезпечення таким посередником підписання його відповідальними працівниками зобов’язання щодо збереження таємниці страхування з подальшим наданням страховику відповідного запевнення про це в письмовій формі, а також право страховика вимагати у страхового посередника надання підписаних такими працівниками документів (або їх копій), що містять зазначене зобов’язання.