Договір страхування повинен містити інформацію про страхового посередника, якщо він укладається за участю посередника (частина дванадцята статті 89 ЗУ «Про страхування»).
Договір про надання фінансової послуги відповідно до вимог пункту 4 частини другої статті 9 Закону про фінпослуги повинен містити відомості про посередника (уключаючи субагента), зокрема, номер та дату укладення договору посередника з надавачем фінансової послуги, на підставі якого такий посередник здійснює свою діяльність (якщо такий договір укладений).
Відповідно до пункту 14 частини другої статті 9 Закону про фінпослуги договір про надання фінансової послуги, складений у письмовій формі, повинен містити контактні дані клієнта та надавача фінансових послуг, а також посередника (за наявності).
Перелік додаткової інформації про страхового посередника, що має міститися в договорі страхування, укладеному зі споживачем, визначений у підпунктах 2 та 5 пункту 7, у підпункті 4 пункту 14 Положення про особливості укладення договорів страхування зі споживачами, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 20.12.2023 № 175 (зі змінами).
Водночас страховий посередник до укладення договору повинен надати клієнту інформацію про себе, зокрема про те, що він є страховим посередником, та свої повноваження відповідно до договору із страховиком (для субагента – також відповідно до договору із страховим агентом) або договору про посередницькі послуги з клієнтом (пункт 2 частини першої статті 88 ЗУ «Про страхування»).
Таким чином, у разі укладення договору страхування за посередництвом субагента, у такому договорі слід зазначати інформацію про такого субагента, передбачену в пунктах 4 та 14 частини другої статті 9 Закону про фінпослуги, частиною дванадцятою статті 89 ЗУ «Про страхування», у підпунктах 2 та 5 пункту 7, у підпункті 4 пункту 14 Положення № 175 (для договорів страхування, укладених зі споживачами).
Щодо поєднання функцій страхового агента і субагента, то звертаємо увагу, що згідно з вимогами абзацу дев’ятого частини першої статті 71 Закону страховик може залучати більше ніж одного страхового посередника (страхового агента, додаткового страхового агента, субагента) для реалізації одного страхового продукту в межах одного договору страхування за умови, що такі страхові посередники виконують різні види діяльності із зазначених у частині першій статті 71 ЗУ «Про страхування» (див. також відповідь у пункті 7 таблиці), тому суміщення одного і того самого напряму діяльності з реалізації одного і того самого страхового продукту субагентом та страховим агентом, з яким він уклав договір, не допускається.