Чи повинен Страховик зазначати частку витрат, пов’язаних безпосередньо з укладенням і виконанням договору страхування, в договорі, який укладається за класом страхування 19, та містить одночасно накопичувальну та ризикову складову?
У загальних умовах страхового продукту (крім загальних умов страхових продуктів, відповідно до яких укладаються договори страхування життя з накопичувальною складовою) зазначається максимальна частка витрат страховика, пов’язаних безпосередньо з укладанням і виконанням умов договорів страхування за таким страховим продуктом (далі ‒ максимальна частка витрат). Максимальна частка витрат є розрахунковою величиною очікуваних витрат на укладання та виконання договорів страхування за страховим продуктом, яка закладається у страховий тариф під час його обчислення. Частка витрат страховика, пов’язаних безпосередньо з укладенням та виконанням конкретного договору страхування, визначається страховиком під час укладення такого договору страхування за згодою страхувальника в межах максимальної частки витрат та зазначається у такому договорі страхування, крім договору страхування життя з накопичувальною складовою та договору обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів. Страховику заборонено укладати договір страхування, що передбачає частку витрат страховика, пов’язаних безпосередньо з укладенням та виконанням такого договору страхування, у розмірі, більшому, ніж максимальна частка витрат, що передбачена загальними умовами страхового продукту, відповідно до яких укладається такий договір страхування (пункт 187 глави 27 розділу VII Положення № 182).
У частині першій статті 109 Закону про страхування передбачено, зокрема, що договір страхування життя за класами страхування життя може передбачати різні комбінації ризиків за класами страхування, форми страхових виплат, включати накопичувальну (страхування на випадок дожиття до визначеного віку чи дати або вступу у шлюб, або народження дитини) та/або ризикову складову [страхування на випадок смерті та страхування на випадок допоміжних ризиків, зокрема смерті в результаті нещасного випадку, травми, хвороби, тілесних ушкоджень, тимчасової та/або постійної (стійкої) втрати працездатності].
Так, вимоги пункту 187 глави 27 розділу VII Положення № 182 не поширюються на договір страхування життя за класом страхування 19, що містить накопичувальну складову, незалежно від наявності в такому договорі ризикової складової (уключаючи страхування на випадок допоміжних ризиків). Частка витрат страховика, пов’язаних безпосередньо з укладенням та виконанням договору страхування, має бути зазначена в договорі страхування життя, який не містить накопичувальної складової, з урахуванням того, що розмір такої частки не повинен перевищувати максимальну частку витрат, що передбачена загальними умовами страхового продукту, відповідно до яких укладається такий договір страхування життя.