За першими оперативними підсумками проєкту ПРІМА від НАСУ, І квартал 2026 року відзначився зростанням премій за новими договорами, так і значним збільшенням обсягів страхових відшкодувань клієнтам.

Довіра до довгострокових накопичень зростає

Громадяни продовжують активно цікавитися продуктами страхування життя. Абсолютно нові премії, залучені за новими договорами («новий бізнес»), зросли на 8% порівняно з аналогічним періодом 2025 року, досягнувши позначки у 461,7 млн грн.

Проте ще показовішою є динаміка «повторюваних» премій (регулярних платежів, які надходять від клієнтів за багаторічними накопичувальними програмами). Цей показник збільшився на 13%, що є яскравим свідченням високого рівня довіри населення та відповідального ставлення українців до своїх фінансових зобов’язань і довгострокових інвестицій.

Епоха виплат за «дожиттям»

Фіксуємо очікуваний тренд суттєвого зростання страхових відшкодувань. Загальний обсяг виплат збільшився на 30% і склав 506,4 млн грн.

Особлива увага наразі прикута до виплат за ризиком «дожиття», які за перший квартал зросли на 29%. Така тенденція є абсолютно закономірною, адже український life-ринок вступає в активний період завершення класичних 20-річних договорів страхування. Клієнти, які довірили свої кошти страховикам десятиліття тому, зараз отримують свої накопичення з інвестиційним доходом.

Лідери ринку

Розподіл сил серед ключових гравців залишається стабільним. За підсумками січня-березня 2026 року сформувалися чіткі рейтинги лідерів як за обсягом залучених коштів, так і за сумами сплачених відшкодувань.

ТОП-5 компаній за зібраними страховими преміями

ТОП-5 компаній за здійсненими страховими виплатами

Для більш детального аналізу та досліджень запрошуємо до перегляду інтерактивних дашбордів НАСУ.

Асоціація висловлює щиру вдячність кожній страховій компанії, що бере участь у проєкті ПРІМА. Готовність працювати у форматі відкритих даних  це фундаментальний крок до розбудови цивілізованого та прозорого фінансового ринку, якому довіряють українці.

Перший квартал нового року для Національної асоціації страховиків України виявився щільним і результативним. Жодних пауз у регуляторному процесі не було, ринок живе в режимі постійного реформування, і темп цього реформування лише зростає. Тож і робота Асоціації проходила відповідно: супровід нормативних змін, активне лобіювання системних перетворень, налагодження нових міжнародних партнерств і — паралельно — участь у поліпшенні регуляторного середовища заради досягнення спільного результату.

Закон про реалізацію страхових продуктів як нова архітектура посередництва

Одним із центральних напрямів роботи в першому кварталі стало лобіювання раніше узгодженої концепції діяльності страхових посередників — тих підходів, які Асоціація відстоює вже не перший рік і які тепер мають шанс отримати законодавче закріплення.

У рамках цієї концепції відбулося супроводження проєкту закону «Про реалізацію страхових та перестрахових продуктів» — документа, що має принципово змінити правила роботи страхових посередників в Україні.

НАСУ концептуально підтримала цей законопроєкт і публічно це зафіксувала у своїй позиції, направленій до НБУ. Асоціація відзначила, що документ фахово відображає ключові вимоги Директиви ЄС про дистрибуцію страхування (IDD) та відповідає потребам ринку в модернізації регуляторного поля. Водночас наша підтримка є проактивною та конструктивною. Офіс НАСУ разом з учасниками ретельно опрацював текст і сформулював конкретні пропозиції щодо доопрацювання, спрямовані на усунення потенційних правових колізій на етапі практичного застосування.

Трохи деталей для розуміння, чому ця тема є такою принциповою. Страховий ринок України сьогодні функціонує в умовах, коли закон описує лише простого агента, але ніяк не регулює складні моделі — генеральне агентство, управління мережею, надання доступу до клієнтської бази. Це змушує бізнес документувати різноманітні та цілком законні організаційні відносини спрощеним формулюванням «агентські послуги», що на практиці породжує нерозуміння з боку правоохоронних органів і, як наслідок, безпідставний тиск на ринок. Тим часом у Європі 80% страхового ринку обслуговують саме посередники -агенти та брокери. Це не схема, а норма.

Страховики прагнуть працювати прозоро та позбутися безпідставного тиску правоохоронних органів, який виникає через застаріле законодавство, що не розпізнає сучасних багаторівневих моделей продажу. Запропонована НАСУ концепція вирішує цю проблему докорінно через юридичне закріплення реальних ринкових ролей — від організації та управління мережами до лідогенерації і надання доступу до клієнтських баз — дозволить чітко відмежувати легальний бізнес від тіньових схем.

Наша стратегічна мета полягає у створенні сучасної європейської архітектури дистрибуції, де правила гри повністю відповідають економічній суті бізнесу, гарантуючи його інституційну безпеку та сталий розвиток. Ми виступаємо за прозорість, що унеможливлює зловживання: ліквідація податкових стимулів та вирівнювання податкового навантаження для посередницької діяльності назавжди знищать економічне підґрунтя для імітації агентської роботи шахраями. Законність має прийти на зміну припущенням, тому складні моделі посередництва повинні бути чітко врегульовані, щоб усунути будь-який простір для зловживань, хибних трактувань та переслідувань сумлінного бізнесу. Водночас, відкидаючи маніпуляції, ми жорстко відстоюємо збереження гнучкості за світовими стандартами — наявність спрощеного адміністрування є життєво необхідною для масштабного та ефективного функціонування агентських мереж.

Саме тому прийняття повноцінного закону про реалізацію страхових продуктів не технічна формальність, а стратегічний крок, від якого залежить подальший розвиток дистрибуції на українському ринку. І НАСУ докладає зусиль, аби цей крок був зроблений правильно.

Боротьба за пропорційне регулювання у фінансовому моніторингу

Мабуть, найбільш складним напрямом роботи першого кварталу стала тема фінансового моніторингу.

НАСУ провела зустріч з керівниками профільного напряму НБУ, а також ініціювала засідання внутрішнього Комітету з питань фінансового моніторингу для формування комплексної експертної позиції.

Чинна нормативна база застосовує до сектору ризикового (non-life) страхування фактично той самий режим фінансового моніторингу, що й до банківських установ. При цьому офіційні типологічні звіти Держфінмоніторингу за 2022–2025 роки не містять жодного підтвердженого випадку використання ризикового страхування у схемах відмивання коштів або фінансування тероризму.

Додатковим викликом є концептуальна неузгодженість чинних норм фінансового моніторингу з оновленим Законом «Про страхування», за яким ринок працює з початку 2024 року. Закон чітко визначає, що страхова послуга надається страхувальнику, і саме він є єдиним клієнтом страховика. Натомість Постанова НБУ № 107 вимагає здійснення окремих заходів належної перевірки (НПК) щодо осіб, які юридично не є клієнтами: застрахованих осіб, вигодонабувачів та потерпілих. Це часто створює правову колізію, за якої виконання вимог фінансового моніторингу унеможливлює дотримання компаніями норм профільного законодавства та своїх договірних зобов’язань.

Окремою проблемою стало нове тлумачення застосування порогової суми для належної перевірки. Раніше НПК не здійснювалася для договорів non-life страхування з платежем до 40 000 грн (оцінювався кожен договір окремо). Тепер вимагається кумулятивний підрахунок усіх чинних договорів одного клієнта. Тобто клієнт, який має звичайний поліс ОСЦПВ та каско, автоматично перевищує цей ліміт. Це фактично знецінює законодавче виключення, розфокусовує ресурси служб фінмоніторингу на масові дрібні транзакції та створює вимоги, які неможливо автоматизувати через специфіку страхових облікових систем.

Як подібні відносини врегульовані на ринках ЄС? 22 з 27 країн ЄС не відносять non-life страховиків до зобовʼязаних підприємств (аналог субʼєкт первинного фінансового моніторингу), залишивши їм виключно санкційний комплаєнс. Такий підхід відповідає рекомендаціям FATF. Збереження ж чинної системи в Україні означатиме пряму регуляторну асиметрію після вступу до ЄС, адже іноземні страховики не будуть зобов’язані здійснювати НПК на нашому ринку, що апріорі забезпечить їм нижчі операційні витрати та несправедливу конкурентну перевагу над вітчизняними компаніями

Лобіювання змін до Постанови №107 продовжується. Позиція сформована, аргументована і доведена до всіх ключових сторін — регулятора і законодавців.

Ми переконані, що через постійний фаховий діалог із Національним банком України вдасться досягти збалансованого рішення, яке поєднає інтереси державної фінансової безпеки з практичними потребами страхового бізнесу. Наша спільна мета полягає у впровадженні дієвого ризик-орієнтованого підходу, де ресурси регулятора та учасників ринку будуть зосереджені саме на тих напрямках, що потребують посиленого контролю.Асоціація високо цінує відкритість регулятора до експертних аргументів і вірить у можливість розбудови прозорої системи моніторингу, яка відповідатиме найкращим міжнародним практикам. Таке оновлення дасть змогу зберегти високий рівень санкційного комплаєнсу для всього сектору, одночасно забезпечивши комфортні та зрозумілі умови обслуговування для сумлінних безризикових клієнтів. Ми налаштовані на конструктивну співпрацю задля створення сучасної регуляторної моделі, яка сприятиме розвитку та європейській інтеграції українського страхового ринку.

Погляд у стратегічну перспективу Solvency II та євроінтеграції

Впровадження Solvency II  це не майбутнє, яке колись настане; це процес, що вже відбувається. НАСУ протягом першого кварталу продовжувала лобіювання узгодженої позиції, яку НБУ врахував при формуванні внутрішнього плану з виконання заходів у сфері євроінтеграції. На зустрічі щодо обговорення методологічних планів НБУ ця позиція була презентована й отримала відповідне відображення.

До цього ж блоку відноситься робота із SAF-T UA — Стандартним аудиторським файлом для страховиків. Страхова специфіка суттєво відрізняється від банківської, і структура звітності має це відображати. НАСУ продовжувала лобіювання необхідності врахування цих особливостей.

Щоденна робота майданчику взаємодії з регулятором

Окремим і надзвичайно ємним напрямом є забезпечення систематичної взаємодії з НБУ з поточних нормативних питань. За перший квартал Асоціація отримала від регулятора роз’яснення з цілого ряду практичних питань: застосування положень про хмарні обчислення та інформаційну безпеку, порядок оцінки резерву збитків, особливості обліку зобов’язань за договорами з ретроактивною датою, наслідки визначення страховиків як значимих, а також питання подання документів за умов воєнного стану.

Водночас НАСУ самостійно ініціювала запити щодо практики правозастосування в частині захисту прав споживачів, розкриття інформації про винагороду членів правління та наглядових рад, здійснення транскордонних переказів для нерезидентів у складі наглядових рад, а також низки методологічних питань, які учасники ринку ставили колективно.

Окремою важливою темою стало надання пропозицій до проєкту Постанови НБУ про авторизацію страхових посередників, а також до Містобудівного кодексу та законопроєкту про зміни до Податкового кодексу щодо реєстрації платників єдиного податку платниками ПДВ. В останньому випадку позиція НАСУ була частково врахована у відповідному проєкті закону, хоча робота з просування ініціативи триває.

Системна відповідь на виклик часу по страхуванню воєнних ризиків

Тема страхування воєнних ризиків у першому кварталі розвивалася одразу в кількох напрямках.

По-перше, Асоціація опрацювала та надала пропозиції до змін Постанови КМУ від 28.11.2025 №1541 про компенсацію страхових премій за договорами страхування від воєнних ризиків. По-друге, на запит НБУ НАСУ підготувала, погодила з учасниками ринку та регулятором концепцію окремої звітності за «воєнними ризиками» на базі проєкту ПРІМА — ця звітність тепер запускається.

НАСУ отримала запрошення на UK–Ukraine Insurance Industry Forum у Лондоні — захід за участі урядовців обох країн, голови Lloyd’s, міжнародних перестраховиків, брокерів та інвесторів. Одним із ключових питань порядку денного стане саме прогрес українського страхового ринку та механізми страхування воєнних ризиків. Це, серед іншого, підтверджує, що позиція НАСУ та рівень її представництва мають значення на міжнародному рівні.

Аналітика для ринку завдяки ПРІМІ

Проєкт ПРІМА — аналітична платформа для відображення даних страхового ринку — продовжує розвиватися. У першому кварталі ми зосередилися на розширенні її можливостей, оперативно реагуючи на актуальні запити учасників ринку та враховуючи останні зміни в галузі. Платформа стає ще більш гнучкою, щоб максимально точно відповідати на практичні потреби страховиків у якісній аналітиці.

Наступний крок це збір звітності за «воєнними ризиками» та її інтеграція у дашборди. У другому кварталі плануються також щоквартальні огляди для учасників, НБУ та Мінекономіки на підставі цих даних.

Міжнародне партнерство з STEP IN 2 EU та GIZ

Перший квартал відзначився важливим інституційним кроком — НАСУ долучилася до програми STEP IN 2 EU за фінансової підтримки Євросоюзу, Німеччини та Норвегії. Між GIZ та НАСУ укладено Меморандум про партнерство, відбулася Kick-Off зустріч за участі команд обох сторін і міжнародних експертів, на якій НАСУ представила та захистила підготовлений проєкт співпраці.

Зміст цього партнерства — підтримка залучення малого та середнього бізнесу до страхування. Планується серія конкретних заходів: гібридна конференція «Страховий захист — фундамент для відновлення та зростання МСБ», підвищення фінансової грамотності підприємців (страхування воєнних ризиків, карго, майна, відповідальності, ДМС), вивчення та адаптація європейського досвіду, підготовка практичного «Insurance Guide» для підприємців, а також три технічні воркшопи: з впровадження DORA, ESG-трансформації та адаптації до Solvency II (Review 2024).

Паралельно проводилися консультації з Kennedys — провідною міжнародною юридичною компанією у сфері страхування та перестрахування щодо потенційних напрямів співпраці. Обговорювалися, зокрема, питання, пов’язані з проєктом Таскфорс — робочої групи з розвитку страхового ринку України, створеної Мінекономіки за підтримки Tony Blair Institute та TheCityUK.

Ринкова взаємодія з партнерами  від агрегаторів до ДСНС

Поряд із регуляторними та міжнародними напрямами, перший квартал включав розгалужену мережу двосторонніх ініціатив.

НАСУ організувала зустріч учасників з Асоціацією ЄМА щодо можливостей Open Banking для страховиків — тема, що набуває дедалі більшого практичного значення. Провела нараду з ДСНС для вдосконалення механізму надання страховикам офіційної інформації про небезпечні гідрометеорологічні явища — інформації, від якої залежить якість андерайтингу. Провела спільну нараду з Міністерством розвитку громад та територій щодо пасажирських перевезень та упорядкування приміських і міжміських маршрутів.

На запит НБУ НАСУ консолідувала та направила позицію щодо можливості онлайн-укладання договорів ОСЦПВ пільговими категоріями громадян. На запрошення KSE — взяла участь у заході «Фінансування українського бізнесу» та надала матеріали для відповідного посібника. На запит Мінветеранів — зібрала та передала дані про умови страхування життя і здоров’я ветеранів спорту. Направлено до НБУ примірники Хартій з фінансової інклюзії та реінтеграції ветеранів.

Організовувалися зустрічі зі страховими посередниками. Проводилися наради з питань пошуку альтернативного програмного забезпечення для страховиків у контексті відмови від ворожого ПЗ: проведено опитування учасників, розпочато консолідацію запитів. На другий квартал заплановано запуск окремого майданчика для пошуку ІТ-розробників.

Взято участь у робочій групі з питань страхування сільськогосподарської продукції з державною підтримкою.

Нарешті, у відповідь на запити медіа забезпечувалося регулярне висвітлення актуальних тем у ЗМІ, а здійснення публічного лобіювання зафіксовано у Реєстрі прозорості НАЗК згідно із законодавством.

Загальні збори та інституційний розвиток

У першому кварталі відбулися Загальні збори НАСУ: затверджено підсумки 2025 року, звіти Президії, план на 2026 рік. Проведено засідання Комітету зі страхування життя та Президії.

Розширюється і членська база: до НАСУ вступила нова компанія — СК «УПСК», укладено Меморандум про партнерство з СК «ПЗУ Страхування життя».

Тривала підготовка нової навчальної програми для страхових посередників та відповідних навчальних матеріалів — робота, яка безпосередньо впливає на якість ринку в довгостроковій перспективі.

Проєкт фінансової грамотності отримав новий вимір, було розпочато серію публікацій для МСБ щодо страхування воєнних ризиків у межах ширшого проєкту підтримки малого та середнього бізнесу.

Перший квартал 2026 року підтвердив, що НАСУ функціонує не просто як представницький орган, а як активний учасник формування регуляторного середовища. Наступні три місяці будуть не менш насиченими — і більша частина закладеного у першому кварталі фундаменту має дати конкретні результати.

Динаміка першого кварталу задала високий робочий темп, який Національна асоціація страховиків України не лише підтримуватиме, а й масштабуватиме у наступні місяці. Усі напрацьовані ініціативи, які пройшли стадію глибокої експертизи та концептуальних погоджень, у другому кварталі 2026 року планомірно переходять у фазу практичної реалізації. 

Незмінним залишається стратегічний вектор Асоціації, це побудова прозорого, конкурентного та повністю інтегрованого у європейський фінансовий простір страхового ринку.

Робота над євроінтеграційним пакетом та модернізацією нормативної бази триватиме безперервно. Пріоритетом залишається системний супровід імплементації ключових євродиректив, детальна адаптація методології SAF-T UA до специфіки страхового обліку та фіналізація необхідних податкових змін. Водночас ми не збавлятимемо обертів у відстоюванні інтересів ринку щодо пропорційного підходу у фінансовому моніторингу, лобіювання змін до Постанови №107 під час врегулювання страхових випадків залишається одним із найгостріших питань нашого порядку денного.

Принципово новий етап чекає на наш інформаційний проєкт ПРІМА. База, ретельно закладена на початку року, дозволить повноцінно запустити збір звітності та регулярні щоквартальні огляди стану страхування воєнних ризиків. Ця унікальна аналітика, консолідована та візуалізована на оновлених публічних дашбордах, стане надійним експертним орієнтиром як для самих учасників ринку, так і для Національного банку та Міністерства економіки.

Окремий потужний блок планів пов’язаний із розвитком ринкового потенціалу та інфраструктурною безпекою галузі. Навесні починається активна фаза реалізації спільного донорського проєкту з GIZ, який має на меті масштабувати залученість малого та середнього бізнесу до страхового захисту. Також, відповідаючи на критичний безпековий виклик, НАСУ запустить спеціалізований майданчик для консолідації ІТ-потреб страхових компаній. Цей крок має стати ефективним інструментом для пошуку розробників нового вітчизняного програмного забезпечення та забезпечення остаточної, безболісної відмови галузі від ворожого ПЗ. Підтримка проєктів із фінансової грамотності, розробка нових навчальних матеріалів для страхових посередників та щоденна комунікація з регулятором формуватимуть той експертний фундамент, на якому ринок впевнено будуватиме свою роботу до кінця року.

Поза межами щоквартальних планів НАСУ продовжує системну роботу над стратегічними та давно триваючими ініціативами, що формують майбутнє ринку. Ця беззмінна візія охоплює як невідворотні євроінтеграційні процеси — імплементацію Solvency II, IDD, DORA, Директиви про ОСЦПВ та принципів ESG, так і життєво необхідну відмову від програмного забезпечення держави-агресора. Водночас Асоціація послідовно відстоює глибинні структурні реформи, як-то допуск лайфових компаній до пенсійної системи, інтеграцію з eHealth, демонополізацію соціального страхування, усунення податкових бар’єрів та розширення підтримки агрострахування. Усі ці напрями, незалежно від поточної ймовірності їх швидкої реалізації, залишаються фундаментальними орієнтирами Асоціації для побудови стійкої, прозорої та сучасної європейської страхової екосистеми в Україні.

За результатами першого кварталу 2026 року український ринок ОСЦПВ продемонстрував стійку динаміку розвитку.

Статистичні дані, оприлюднені МТСБУ та проаналізовані Національною асоціацією страховиків України, фіксують збільшення обсягів страхових премій, безпрецедентне зростання виплат та суттєві зміни у споживчій поведінці водіїв.

Пропонуємо детальний огляд головних показників, що визначали розвиток галузі у січні-березні 2026 року.

Рекордні обсяги страхових відшкодувань

Ключовою тенденцією звітного періоду стало стрімке зростання обсягів компенсацій потерпілим у ДТП. Сума виплат сягнула 2,8 млрд грн, що майже вдвічі (+97%) перевищує показники аналогічного періоду 2025 року.

Особливо показовим став березень, коли лише за один місяць страховики виплатили понад 1 млрд грн. Це абсолютний історичний максимум за весь час функціонування системи автоцивілки в Україні, який підтверджує стабільність фінансової системи галузі та високу платоспроможність страховиків.

Ключові цифри та аналітика ринку

Фінансові та кількісні показники першого кварталу демонструють чіткий тренд того, що українські автовласники стали активніше і відповідальніше ставитися до свого страхового захисту. Про це красномовно свідчить зростання кількості укладених договорів на 8,5%.

Відповідно, відчутно додала у вазі й фінансова складова галузі, де  загальний обсяг залучених платежів збільшився на 18%, досягнувши вагомої позначки у 5,3 млрд грн.

Цікаво, що на тлі загального зростання обсягів ринку, цінова ситуація для кінцевого споживача залишається гнучкою та комфортною. Більше того, у березні аналітики зафіксували навіть певне зниження середньої вартості поліса, яка зупинилася на рівні 3 116 грн.

Щодо архітектури самого ринку, то він продовжує демонструвати високий рівень концентрації навколо ключових гравців. Понад 55% усієї сфери автоцивілки стабільно утримує п’ятірка провідних компаній, що є учасниками НАСУ

1.⁠ ⁠СГ «ТАС»

2.⁠ ⁠«ОРАНТА»

3.⁠ ⁠«Княжа VIG»

4.⁠ ⁠«Арсенал Страхування»

5.⁠ ⁠«ІНГО»

Цифровізація врегулювання через зростання популярності Європротоколу

Культура оформлення ДТП в Україні якісно трансформується. Наразі 53% усіх страхових випадків фіксуються за допомогою Європротоколу  без залучення представників Національної поліції.

Порівняно з першим кварталом минулого року, популярність цього інструменту зросла на 60%. Така динаміка не лише суттєво економить час учасників аварії, а й розвантажує дорожній трафік та зменшує адміністративний тиск на правоохоронні органи.

Соціальна відповідальність та пільгове страхування

ОСЦПВ залишається доступним для визначених категорій громадян, які потребують спеціальних умов захисту. Кожен шостий договір (16-17%) укладається на пільгових умовах. Цей показник значно перевищує середнє багаторічне значення (12%) і підтверджує ефективність державної підтримки та соціальну спрямованість ринку.

Еволюція сервісу

Важливо відзначити, що сучасна автоцивілка остаточно вийшла за межі простого формального обов’язку, перетворившись на повноцінний сервісний продукт європейського зразка. Споживачі все частіше обирають комфорт і швидкість, користуючись опціями, які докорінно спрощують процес отримання компенсації.

Зокрема, новою нормою стає система прямого врегулювання, коли у разі дорожньо-транспортної пригоди потерпілому більше не потрібно взаємодіяти зі страховиком винуватця та очікувати на його рішення. Натомість водій звертається за виплатою безпосередньо до «своєї» компанії, де був придбаний поліс.

Якісно змінюється і підхід до розрахунку самих збитків. Страхові компаній перейшли на  формат відшкодування без урахування «зносу», коли страхова виплата покриває повну вартість нових запчастин, без жодних відрахувань на амортизацію чи вік пошкодженого автомобіля. Логічним продовженням такого клієнтоорієнтованого підходу є опція прямого ремонту на партнерських СТО. У цьому випадку страховик самостійно здійснює всі фінансові розрахунки зі станцією технічного обслуговування, гарантуючи якісне відновлення транспортного засобу та повністю позбавляючи автовласника від бюрократичної тяганини і зайвих клопотів.

Для більш глибокого занурення в показники галузі та ознайомлення з динамікою кожної окремої компанії, пропонуємо скористатися нашим інтерактивним дашбордом 

Український страховий ринок сьогодні це успішна історія про виживання, глибоку трансформацію та справжнє дорослішання. Якщо озирнутися назад, ми побачимо час тектонічних зсувів. Лише уявіть, що починаючи з 2016 року вітчизняний ринок залишили 304 страхові компанії. Це був болючий, але критично необхідний шлях очищення. Галузь пройшла через революцію цифровізації, витримала посилення вимог до платоспроможності у 2019-му, пережила масштабний «Спліт» у 2020-му та імплементувала новий, прогресивний Закон України «Про страхування». І все це відбувалося на тлі повномасштабного вторгнення росії та безпрецедентної безпекової невизначеності. Цей час став періодом жорсткого опрозорення та здобуття реальної платоспроможності для тих, хто вистояв.

А попереду на нас чекає новий, не менш серйозний виклик — інтеграція в європейський фінансовий простір, що неминуче принесе із собою ще сильнішу конкуренцію. Учасники ринку мають обмежений час для консолідації позицій всередині країни та підготовки до роботи за правилами ЄС. Для успішної адаптації та підвищення конкурентоспроможності вітчизняних страховиків критично важливо усунути локальні бар’єри, не притаманні європейській практиці, наприклад, оптимізувати надмірні вимоги фінансового моніторингу в сегменті ризикового страхування, комплексно врегулювати проблематику діяльності страхових посередників в Україні.

Тож із яким багажем ми перетнули межу 2025 року?

Концентрація та фінансова міцність як ландшафт ринку

Станом на кінець 2025 року ландшафт ринку виглядає максимально зібраним. У секторі ризикового страхування (non-life) працює 47 компаній, а в страхуванні життя (life) їх залишилося лише 10. Сьогодні це висококонцентроване та жорстко конкурентне середовище, де перша десятка компаній акумулює 74,3% усього ринку non-life. У сегменті страхування життя ситуація ще показовіша, і весь ринок це і є згадані 10 гравців, причому майже 50% галузі тримає на собі один єдиний страховик.

Наведемо топ 10 ринку страхування у 2025 за страховими преміями:

Незважаючи на війну та надскладні умови роботи, компанії продемонстрували вражаючу стійкість. Чистий фінансовий результат обох сегментів склав 6,8 млрд грн, і лише 9 страховиків завершили рік зі збитками. При цьому ринок вцілому залишається надійно капіталізованим, аджеприйнятні активи для дотримання вимог до платоспроможності склали 86,2 млрд грн, що на 31% більше за показники 2024 року. Про міцне операційне здоров’я ризикового сектору найкраще свідчать цифри, де збитковість портфеля становить 49,1%, комбінований коефіцієнт збитковості впав нижче психологічної межі та дорівнює 97%, а операційна ефективність зафіксувалася на високому рівні у 88,6%. Такі результати нашого non-life ринку можна лише щиро привітати.

Рекордні збори та феномен ОСЦПВ у Non-Life

За підсумками 2025 року ринок non-life показав рекордний за останні роки стрибок, додавши 41,2%. Загальна сума зібраних премій сягнула 65,6 млрд грн порівняно з 46,5 млрд грн роком раніше. Якщо зануритися в структуру цього портфеля, побачимо, що вона традиційно незмінна, і 83% формують класичні «моторні» види, тобто КАСКО, ОСЦПВ і «Зелена картка», а також медичне страхування. Проте справжнім феноменом та головним драйвером стало саме ОСЦПВ.

Варто нагадати, що після набуття чинності оновленим законом страховики нарешті отримали можливість вільно регулювати ціни на «автоцивілку». До того ж кардинально змінилися правила гри для споживача, і тепер виплати йдуть пріоритетно безпосередньо на СТО, без урахування франшизи та зносу деталей, який раніше міг «з’їдати» до 70% відшкодування. Це дало надпотужний поштовх для зростання. У результаті частка ОСЦПВ зросла до 35% від усього портфеля, сягнувши 23 млрд грн. Це колосальний приріст у 123% порівняно з минулим роком і аж 270% порівняно з 2023-м.

Інші системоутворюючі види також показали впевнену динаміку. Збори з КАСКО склали 15,9 млрд грн, додавши 20,4%, що є очікуваним наслідком інфляційних процесів та зростаючого попиту автовласників на покриття воєнних ризиків. Медичне страхування згенерувало 10,2 млрд грн із приростом у 17%, що прямо віддзеркалює медичну інфляцію та подорожчання послуг клінік. Водночас надходження від «Зеленої картки» очікувано знизилися на 4% і становлять 5,3 млрд грн. Це пояснюється тим, що інтенсивність виїздів за кордон дещо впала, а частина наших громадян уже купує поліси безпосередньо в країнах свого тимчасового перебування.

Розкажемо про топ-5 страховиків за преміями за лініями бізнесу:

Страхування як інструмент захисту бізнесу від війни

Окремої уваги заслуговують майнові лінії бізнесу. Хоча їхня частка в загальному портфелі невелика і становить лише 5,8%, обсяг премій продемонстрував суттєве зростання на 30%. Цей стрибок прямо пов’язаний із запитом суспільства на страхування нерухомості від наслідків війни. Цікаво, що 75% клієнтів тут це юридичні особи. Український бізнес активно шукає захисту і знаходить його завдяки залученню закордонних перестрахових ємностей, зокрема таких глобальних гігантів, як Lloyd`s of London. І хоча ця лінія поки що залишається збитковою з комбінованим коефіцієнтом у 111,11%, страховики продовжують сумлінно виконувати свою місію, пропонуючи дедалі більшій кількості підприємств та фізичних осіб послуги з покриття воєнних ризиків.

Виплати та податки як зворотній бік медалі

Стрімке зростання зборів супроводжується не менш стрімкими виплатами клієнтам. Загальна сума відшкодувань у ризиковому сегменті склала 24,7 млрд грн, що на 30% більше за показники 2024 року. Левову частку — 91%, або 22,4 млрд грн, — згенерувала велика четвірка драйверів: за КАСКО компанії виплатили 7,7 млрд грн (приріст 23%), за ОСЦПВ відшкодували 6,6 млрд грн (плюс 47,5%), медицина принесла 5,6 млрд грн виплат (додавши 20,2%), а за «Зеленою карткою» повернули 2,4 млрд грн (більше на 9,9%). Разом із рекордними зборами з «автоцивілки» ми бачимо безпрецедентні виплати, адже ця лінія бізнесу генерує понад чверть (26,7%) усіх відшкодувань на ринку, але водночас забезпечує понад третину всіх податкових надходжень галузі завдяки тривідсотковому податку на дохід за договорами страхування.

Пропонуємо рейтинг топ-5 за виплатами за лініями бізнесу:

Невидима війна за клієнта у каналах збуту

Що ж до того, як українці купують страховки, радикальних кількісних змін не відбулося, проте певні зрушення є. Агентська та власна мережі компаній продовжують тотально домінувати, забезпечуючи 57% усіх продажів non-life. Прямі продажі займають 14%, а бронзу стабільно тримає банкострахування з часткою 13%. Водночас онлайн-агрегатори вже захопили 15% ринку продажів ОСЦПВ та 17% — у сегменті «Зеленої картки». Ця тенденція свідчить про те, що у сегменті стандартизованих (зокрема, обов’язкових) страхових продуктів споживачі дедалі частіше віддають перевагу цифровим каналам продажів. Водночас очікувати тотальної діджиталізації ринку не варто через специфіку самої послуги. Страхування це комплексний фінансовий інструмент, який потребує усвідомленого підходу і рідко є предметом спонтанного попиту. Саме тому збереження та розвиток класичних агентських мереж є об’єктивною необхідністю та базовою умовою для якісного функціонування галузі. Ринки ЄС мають розвинену та сильну агентську мережу, яка забезпечує більше 80% надходжень страхових платежів, отже, наше завдання бути готовими конкурувати. Автоматизовані платформи наразі не здатні повноцінно замінити кваліфікованого фінансового консультанта, компетенції якого включають індивідуальну оцінку ризиків, роз’яснення умов покриття та супровід клієнта на етапі врегулювання збитків. Найбільш показовим у цьому контексті є сектор life-страхування, де 83% премій генеруються саме через агентські канали збуту. Довгострокове фінансове планування, накопичувальні програми та страхування життя об’єктивно потребують персоналізованої комунікації, фахової експертизи та формування високого рівня довіри, що виходить за межі можливостей цифрових алгоритмів.

Накопичення, медицина та довіра у Life-страхуванні

Сектор страхування життя стабільно формують учасники проєкту ПРІМА це 9 із 10 працюючих компаній. Загальний обсяг цього ринку зріс на 9,9% порівняно з минулим роком і сягнув 6,2 млрд грн (з урахуванням премій з медичного страхування). Розподіл портфеля залишається класичним, і 70% припадає на накопичення, а 30% — на ризикове страхування. Надзвичайно позитивним сигналом є те, що клієнти дедалі більше довіряють компаніям, адже обсяг повторюваних премій за діючим бізнесом зріс на 11%, а продажі нових полісів додали 13% (у накопиченні). До того ж українці стали значно рідше розривати угоди: частка достроково припинених договорів скоротилася до 31% порівняно з 49% роком раніше. Це пряме свідчення того, що громадяни починають сприймати life-страхування як надійний інструмент збереження коштів.

Рейтинги страховиків життя за преміями у 2025:

Цікавим новим трендом стала експансія страховиків життя в медичний сегмент. Вже 4 компанії (СК «МЕТЛАЙФ», СК «ТАС», СК «АРКС лайф», СК «УНІКА життя») отримали відповідні ліцензії і станом на кінець року зібрали 240,5 млн грн премій. Хоча наразі це нішевий продукт, який складає майже 3% від усього медстрахування на ринку, він має значний потенціал для перетворення на самостійну вагому частку в портфелях компаній. Загальна сума виплат зі страхування життя склала 1,8 млрд грн (з яких 1,7 млрд грн забезпечили учасники НАСУ). Близько 77% відшкодувань традиційно припадає на договори з накопичувальною складовою.

Рейтинги страховиків життя за виплатами у 2025:

Варто звернути увагу на ексклюзивні дані від учасників НАСУ. Виплати за ризиком «дожиття» у 2025 році підскочили одразу на 28%, що є важливим сигналом для ринку ретельно спостерігати за процесом переукладання договорів у 2026-му.

Роль НАСУ на ринку

Наостанок важливо відзначити колосальний вплив учасників Національної асоціації страховиків України (НАСУ) на формування цих результатів. Станом на кінець 2025 року вони займають 79,2% ринку non-life, згенерувавши 52 млрд грн премій, що на 45% більше за попередній рік. Левова частка цього росту забезпечена попитом на ОСЦПВ та воєнні ризики. У топ-10 ризикових компаній 9 є нашими учасниками, а серед учасників проєкту ПРІМА — усі 10. Саме вони сплатили найбільшу частку всіх відшкодувань — 78%, або 19,3 млрд грн, і займають перші десять сходинок у рейтингу виплат.

Вперше НАСУ публікує такий комплексний зріз ринку разом із нашими коментарями та аналітикою.

А для тих, хто не любить багато читати, а віддає перевагу візуалізації та цифрам — ласкаво просимо на наш сайт, де постійно розміщуються актуальні показники ринку https://nasu.com.ua/indicator/ та огляди https://nasu.com.ua/oglyady-rynku/, зокрема, огляд за 2025 у звичному форматі https://nasu.com.ua/oglyad-strahovogo-rynku-ukrayiny-2025/.

Ведення бізнесу в Україні сьогодні це постійне балансування між розвитком та непередбачуваними викликами війни. Захист активів стає не просто питанням безпеки, а запорукою фінансової стійкості. Державна програма часткової компенсації страхових премій за договорами страхування від воєнних ризиків, регульована Постановою КМУ № 1541, отримала суттєве оновлення. Зміни, внесені Постановою № 352 від 18 березня 2026 року, зробили цей механізм значно доступнішим та ефективнішим для суб’єктів господарювання.

Розглянемо ключові нововведення, які відкривають нові перспективи для українських підприємців.

Збільшення лімітів компенсації

Однією з найважливіших змін є радикальне підвищення фінансової підтримки. Раніше загальний граничний розмір компенсації для одного суб’єкта господарювання протягом календарного року становив 1 млн гривень. Оновлені правила збільшують цю суму втричі — тепер бізнес може розраховувати на компенсацію до 3 млн гривень сумарно за всіма договорами страхування, термін дії яких закінчився у відповідному році.

Це розширення дозволяє великим та середнім підприємствам захистити значно більші обсяги майна від виробничого обладнання та офісних приміщень до складів та інженерних мереж.

Нові строки виплат

Попередня редакція Постанови передбачала, що компенсація виплачується лише після закінчення строку дії договору страхування, що фактично змушувало бізнес вилучати обігові кошти на цілий рік.

Сьогодні цей бар’єр усунуто. Заяву на виплату компенсації до Експортно-кредитного агентства (ЕКА) тепер можна подавати набагато раніше:

Для “одноразових” платежів не раніше ніж на 31-й календарний день, але не пізніше ніж через 60 днів з дати укладення договору.

Для першої частини періодичного платежу у ті самі строки (31–60 днів з дати договору).

Для наступних частин не пізніше ніж через 10 календарних днів після їх фактичної сплати.

Такий підхід дозволяє бізнесу повертати кошти в оборот майже синхронно зі страховими витратами.

Компенсація частинами

Бізнес часто обирає оплату страхування періодичними платежами  для зменшення одноразового фінансового навантаження. Оновлений Порядок офіційно врегулював цей механізм, і якщо договір передбачає оплату частинами, компенсація виплачується пропорційно до фактично сплаченої суми страхової премії. Це робить участь у програмі доступною навіть для тих компаній, які працюють в умовах обмеженої ліквідності.

“Останній шанс” для договорів початку 2026 року

Уряд передбачив важливе перехідне положення для тих, хто вже розпочав страхування у поточному році. Суб’єкти господарювання, які уклали договори страхування після 1 січня 2026 року, але з різних причин не подали заяву на участь у програмі, мають право зробити це до 1 травня 2026 року. Це «вікно можливостей» дозволяє приєднатися до програми ретроактивно, якщо договір відповідає всім встановленим вимогам.

Нові вимоги до якості договорів

Для отримання державної підтримки договір страхування має відповідати чітким юридичним критеріям:

договір повинен містити окремо виділені страхову суму (ліміт відповідальності), страховий тариф та страховий платіж саме за воєнними ризиками.

встановлено пряму заборону на дострокове припинення або розірвання договору, за винятком випадків відмови страхувальника згідно зі статтею 107 Закону України «Про страхування».

Як приєднатися?

Алгоритм дій теж став зрозумілішим

• Ви сплачуєте внесок за участь у програмі на рахунок ЕКА (5000 грн для програми страхування).

• Подаєте страховику заяву про участь одночасно з документами на страхування або протягом 7 календарних днів після укладення договору.

• Отримуєте підтвердження від страховика протягом 5 робочих днів.

Програма компенсацій за Постановою № 1541 — це реальний інструмент партнерства держави та приватного сектору. Завдяки останнім змінам, цей інструмент став не просто доступнішим, а й фінансово виправданим для малого, середнього та великого бізнесу України.

Зверніть увагу, що ця інформаційна стаття не є вичерпним відтворенням усіх умов страхування та Порядку надання компенсації. Для отримання детальної консультації звертайтесь до ваших страховиків або безпосередньо до Експортно-кредитного агентства.

26 березня у Києві відбулася конференція «Фінансування українського бізнесу: потреби, інструменти та практичні рішення», яка об’єднала представників уряду, бізнесу, банків, міжнародних фінансових організацій та страхового сектору.

Головною подією заходу стала презентація 2-го видання унікального Посібника «Фінансові інструменти для бізнесу в Україні».

Цей захід, організований Міністерством економіки України спільно з KSE Institute за підтримки уряду Великої Британії, став важливим майданчиком для діалогу про те, як українським підприємцям залучати фінансування та управляти ризиками в умовах війни та економічної трансформації.

Путівник у світі фінансів

Сьогодні в Україні сформовано значний обсяг ресурсів для бізнесу  (понад €20 млрд) через міжнародні фінансові організації, банки та інвестиційні фонди. Проте для багатьох компаній, особливо в сегменті малого та середнього бізнесу (МСБ), доступ до цих коштів залишається викликом через високі вимоги до застави та складну структуру фінансових інструментів.

Новий Посібник, проаналізувавши 65 фінансових інституцій та їхні продукти, детально пояснює, як компаніям комбінувати кредити, гарантії, гранти, лізинг та страхування для зменшення вартості фінансування. Наразі доступна англомовна версія видання, проте вже зовсім скоро очікується вихід посібника українською мовою, що зробить його ще більш прикладним інструментом для широкого кола підприємців.

НАСУ взяла участь у формуванні нового посібника з фінансування бізнесу

Національна асоціація страховиків України має честь бути частиною цього фундаментального проєкту. Ми консолідували дані від наших учасників-страховиків та надали галузеву експертизу для підготовки розділу про страховий ринок. Нам особливо приємно, що аналітика НАСУ стала надійним джерелом для укладачів. Це важливе спільне досягнення нашої команди та учасників НАСУ, які своєю щоденною роботою створюють надійну систему координат для захисту та стабільного розвитку українського бізнесу.

Ми висловлюємо вдячність Міністерству економіки України та команді KSE Institute за титанічну та вкрай корисну роботу для фінансового сектору та реального бізнесу.

Страхування як фундамент економічної стійкості

Як слушно відзначається у Посібнику, корпоративне страхування в Україні еволюціонувало. Сьогодні це вже не просто стаття витрат чи формальність, а критично важливий інструмент ризик-менеджменту та фундамент стійкості компанії.

Сучасне страхування дає бізнесу кілька беззаперечних переваг

Захист ключових активів та команди, адже покриття ризиків пошкодження майна та медичне страхування працівників дозволяють зберегти найцінніше.

Фінансова безперервність як гарантія того, що непередбачувані обставини чи логістичні збої не зупинять операційну діяльність компанії.

Підвищення довіри, через той факт, що застрахований бізнес є значно надійнішим і прогнозованішим в очах банків, інвесторів та міжнародних партнерів.

Посібник також відображає важливу тенденцію про те, що страхування дедалі активніше використовується як умова для отримання кредиту, гарантії, залучення іноземних інвестицій. Для компаній, що прагнуть фінансування від міжнародних організацій або виходу на зовнішні ринки, наявність страхового покриття часто є обов’язковою вимогою, а не лише бажаною опцією.

Попри всі виклики, ринок демонструє впевнене зростання, розширюючи ліміти та покращуючи покриття. Держава та міжнародні партнери також активно розвивають екосистему зниження ризиків — від класичних полісів до державних гарантій, грантів та механізмів страхування воєнних ризиків (зокрема через ЕКА), щоб зробити фінансування доступнішим.

Підтримка МСБ – ще один вектор нашої робити

Сьогодні підтримка та робота з малим і середнім бізнесом це стратегічний вектор, за який НАСУ береться з новими силами і який ми будемо активно розвивати спільно з державою та фінансовим сектором. Допомогти підприємцям розібратися в інструментах захисту своїх інвестицій, зробити страхування зрозумілим та доступним наше пріоритетне завдання.

Рекомендуємо всім представникам українського бізнесу ознайомитися з новим Посібником та використовувати його як настільну книгу для масштабування та захисту своєї справи!

Завантажити посібник (англійська версія) можна на сайті KSE Institute. Українська версія — незабаром.

Сьогодні український бізнес це фундамент економіки та робочі місця. Але працювати під постійною загрозою обстрілів складно, і підприємцям потрібні не просто слова підтримки, а чіткі фінансові інструменти, які гарантують відновлення у разі втрат.

Ми, представники національного страхового ринку, запевняємо, що страхування воєнних ризиків в Україні це вже не теорія, а працюючий інструмент. Наші компанії готові брати на себе відповідальність за захист ваших активів від виробничого обладнання та інженерних комунікацій до офісних центрів, складів і навіть об’єктів незавершеного будівництва. Страхові компанії пропонують страхові продукти, які покривають прямі влучання ракет чи дронів будь-яких типів, дію вибухової хвилі, а також пожежі, спричинені уламками.

Щоб зробити цей захист масовим та посильним, запрацювала урядова програма, затверджена Постановою КМУ № 1541. Це стратегічне рішення, яке перетворює страхування на максимально доступну послугу для малого та середнього бізнесу (ФОП та юридичних осіб). Завдяки державі, ваші фактичні витрати на воєнне страхування можуть скласти лише базовий 1% від страхової суми. Решту вартості поліса компенсує держава через Експортно-кредитне агентство (ЕКА). Максимальний розмір такої допомоги  до 1 млн грн на рік для одного підприємства , а для участі у програмі достатньо сплатити разовий фіксований внесок до ЕКА у розмірі 5000 грн за договір.

Це дієва модель співпраці, коли страховики забезпечують укладення договорів та захист за ними, а держава бере на себе основний фінансовий тягар, повертаючи бізнесу кошти за страхову премію.

Водночас ми свідомі того, що у прифронтових областях можливості комерційного страхування наразі об’єктивно обмежені. Проте бізнес там не залишається сам на сам із загрозами. Для майна у 10 областях підвищеного ризику (Дніпропетровська, Донецька, Запорізька, Миколаївська, Одеська, Полтавська, Сумська, Харківська, Херсонська та Чернігівська) передбачено альтернативний шлях — програму прямої компенсації вартості майна через ЕКА. Якщо страхування недоступне, підприємець може приєднатися до цієї програми, сплативши внесок у розмірі 0,5% від суми ймовірного збитку. У разі руйнування майна держава компенсує прямі втрати на суму до 10 млн грн. На сайті Агентства є доступний опис програми компенсації https://www.eca.gov.ua/produkty/pk/ .

Робота на цьому не зупиняється. Держава — зокрема Міністерство економіки та Національний банк України — разом зі страховиками продовжують роботу над удосконаленням цього інструменту та пошуком додаткових варіантів надійного захисту підприємців.

Ми закликаємо керівників підприємств діяти превентивно. Не варто чекати критичного моменту, звертайтеся до свого страховика вже сьогодні. Разом ми створюємо надійний тил, де кожен втрачений верстат буде замінений, а кожна пошкоджена будівля відновлена.

Дякуємо державі за вчасну ініціативу, а українському бізнесу за незламність. Працюємо і відновлюємося разом!

Робота Національної асоціації страховиків України у 2025 році будувалася на основі Річного плану, затвердженого Загальними зборами, та охоплювала надзвичайно широкий спектр завдань. Від нормотворчих ініціатив і податкових змін до впровадження інноваційних освітніх платформ та поглиблення міжнародної співпраці — протягом року команда НАСУ не лише виконала всі заплановані заходи, а й реалізувала низку додаткових проєктів, оперативно реагуючи на актуальні виклики ринку. У рамках нашого традиційного публічного звітування розповідаємо про головні досягнення року детальніше.

Удосконалення податкового законодавства та галузеві реформи 

Одним із незмінних пріоритетів Асоціації залишалося податкове стимулювання розвитку ринку. Цьогоріч нам вдалося забезпечити включення питань удосконалення оподаткування страхової діяльності до Плану пріоритетних дій Уряду на 2025 рік. Це стало логічним продовженням роботи минулих років, коли НАСУ у тісній співпраці з Національним банком України узгодила зміни до Податкового кодексу. Ті зміни стосувалися стимулювання розвитку особистих видів страхування, гармонізації податкового законодавства через перехід ринку на міжнародний стандарт звітності МСФЗ 17 та приведення положень Кодексу до вимог нового Закону України «Про страхування». У 2025 році НАСУ розробила концепцію регулювання діяльності страхових посередників, яка також потребує відповідних змін до Податкового кодексу. Протягом усього року Асоціація забезпечувала супровід цього законопроєкту, надавала вичерпну аргументацію стейкхолдерам та обговорювала необхідність нововведень на зустрічах із Правлінням НБУ.

Паралельно тривала масштабна робота з імплементації законів «Про страхування» та «Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів». Відповідаючи на запити учасників ринку, НАСУ формулювала консолідовані позиції та забезпечувала методологічний супровід нового регулювання. Щоб зробити цей процес максимально зручним для страховиків, на офіційному сайті Асоціації ми створили «Експертний центр», це спеціальний розділ для централізованого оприлюднення роз’яснень та рекомендацій НБУ. Експерти Асоціації опрацювали значний масив проєктів нормативно-правових актів регулятора, які виносилися на обговорення, та ініціювали зміни до окремих вимог. Важливим аспектом стала також взаємодія з Управлінням захисту прав споживачів, ми проводили спільні зустрічі та запровадили регулярний обмін інформацією щодо правозастосування.

Нові правила для страхових посередників та освітні проєкти 

Розроблена НАСУ Концепція змін до регулювання діяльності страхових посередників пропонує чіткий розподіл їхніх функцій. Одна частина цих функцій охоплює безпосередню роботу з клієнтами, інша — організацію реалізації страхових продуктів, куди входить управління мережами агентів, навчання та рекрутинг. Також Концепція виокремлює групу посередників, основною послугою яких є доступ до власних клієнтів та лідогенерація. Такі зміни дозволять юридично оформити відносини зі страховими посередниками відповідно до їхньої реальної суті. Це, у свою чергу, зробить взаємодію між страховиками та посередниками максимально прозорою, не залишаючи жодного місця для махінацій чи маніпуляцій.

Впровадження нових вимог законодавства щодо навчання страхових посередників перетворилося на один із найоб’ємніших проєктів року. НАСУ створила спеціалізовану платформу та розгорнула сайти для навчання посередників учасників Асоціації. Ми підготували якісний навчальний відеоконтент, текстові матеріали та тести, які вільно розмістили на новоствореному YouTube-каналі «НАСУ-Україна». Це стало дієвою відповіддю на нагальну потребу страховиків у навчанні своїх партнерів. Крім того, Асоціація проводила навчання для самих страховиків щодо процедур реєстрації агентів, а спільно з учасниками ринку розробила типові форми анкет і перелік документів для посередників усіх форм власності. Також ми організували консультації з агрегаторами щодо розкриття інформації та створили зручний комунікаційний майданчик для обміну досвідом.

Фінансовий моніторинг і прозорість звітності 

У сфері фінансового моніторингу ключовим завданням стало спрощення процедур перевірки клієнтів. Наша мета полягала в удосконаленні регулювання, гармонізації його з оновленим Законом України «Про страхування» та максимальному врахуванні специфіки страхової діяльності. НАСУ провела низку робочих зустрічей із НБУ та направила офіційні звернення з детальним обґрунтуванням необхідності змін до Постанови №107, які стосуються врегулювання страхових випадків та виплати відшкодувань. Також Асоціація взяла безпосередню участь у робочій групі при Державній службі фінансового моніторингу задля проведення національної оцінки ризиків і забезпечила консолідоване подання запитальника для щорічного типологічного дослідження щодо ризиків відмивання доходів та фінансування тероризму.

Ще одним серйозним викликом стало вирішення проблем довкола Стандартного аудиторського файлу (SAF-T UA). Асоціація ініціювала звернення до Мінфіну та податкової служби, вказавши на головні ризики: несанкціоноване розкриття таємниці страхування та неврахування специфіки галузі, оскільки файл SAF-T UA орієнтований на товарообмінні операції, які є непритаманними для страхування. Водночас важливою перемогою року стало усунення юридичної колізії щодо таємниці страхування та внесення відповідних змін до рішень регулятора фондового ринку.

Міжнародна співпраця, воєнні ризики та погляд у майбутнє 

Рух України до ЄС визначив і міжнародний вектор нашої роботи. Асоціація забезпечила активну участь у робочій групі з питань фінансових послуг, де формувалися переговорні позиції держави, та проводила консультації щодо адаптації українського законодавства до європейських стандартів. Міжнародна діяльність також охопила співпрацю з IFC щодо огляду ринку, участь у конференції «Responsible Business for the Recovery of Ukraine» разом із представниками Єврокомісії та ОЕСР, а також профільні наради з UkraineInvest. Окрім цього, ми розпочали багатонадійну співпрацю з GIZ у рамках програми STEP IN 2 EU.

Реагуючи на виклики часу, НАСУ продовжила активну роботу над механізмом страхування воєнних ризиків спільно з Урядом, НБУ та Світовим банком. Асоціація долучилася до Меморандуму про взаєморозуміння за участі провідних світових гравців, таких як Marsh McLennan, Lloyd’s, AON, та ЄБРР, працюючи над розбудовою системи державної компенсації воєнних ризиків. Одночасно спільно з Нацбанком опрацьовувалися питання оптимізації запровадження вимог Solvency II.

Не залишився поза увагою і розвиток людського капіталу. Асоціація створила внутрішній HR-комітет та посилила роботу з фінансової грамотності, запустивши власний проєкт «RPO.страхування». Ми стали гордим партнером ініціатив НБУ «Фінансова грамотність для захисників та захисниць України» і «FinLit Forum».

У 2025 до проєкту ПРІМА приєднався новий учасник  СК «Експрес страхування», а у складі своїх учасників НАСУ вітала СК «Арсенал».

Завершуючи рік, Асоціація не лише спланувала поточну діяльність, а й розробила масштабний «Стратегічний дайджест страхового ринку 2026–2028». Цей документ, створений експертами комітету «Стратегічного планування та аналізу» НАСУ, містить глибоке бачення розвитку ринку на наступні три роки. Дайджест охоплює прогнози щодо показників ринку, факторів впливу на них, а також оцінку наслідків від впровадження майбутніх регуляторних актів. Таке фундаментальне планування дозволяє нам впевнено дивитися у майбутнє та продовжувати розбудову надійного, прозорого та європейського ринку страхування в Україні.