Національна асоціація страховиків України звернулася до Національного банку України та Міністерства фінансів з ініціативою щодо вдосконалення системи фінансового моніторингу у страховому секторі. Запропоновані зміни мають на меті його логічну гармонізацію зі стандартами Європейського Союзу та принципами Міжнародної групи з протидії відмиванню брудних грошей (FATF).
Суть пропозицій полягає у приведенні вітчизняного регулювання у відповідність до підходу, закріпленого в законодавстві ЄС. Повний комплекс заходів фінансово моніторингу у страхуванні повинен застосовуватись виключно до сегменту страхування життя, тоді як ризикове (non-life) страхування з огляду на його об’єктивні характеристики перебуває поза межами реального ризику відмивання коштів.
Суть пропозицій
Ініціатива НАСУ передбачає:
- уточнити коло суб’єктів первинного фінансового моніторингу у страховому секторі, обмеживши його страховиками, що здійснюють страхування життя, та брокерами, які реалізують продукти з накопичувальною або інвестиційною складовою.
- вивести з-під процедур повної належної перевірки клієнтів класичні страхові продукти non-life, які не містять накопичувальної та інвестиційної складової, незалежно від їх вартості.
- зберегти для всіх страховиків без винятку повноцінний санкційний комплаєнс під наглядом Національного банку.
Ключова логіка пропозицій це ризик-орієнтований підхід. Саме на ньому будується міжнародна архітектура протидії відмиванню коштів, і інтенсивність превентивних заходів має бути пропорційною реальному рівню ризику, а ресурси регуляторів і ринку зосереджуватись там, де ці ризики справді існують.
Non-life продукти не дозволяють накопичувати грошову вартість, отримувати інвестиційний дохід, знімати кошти «на вимогу» або здійснювати транскордонні перекази накопичених сум. Виплата за таким полісом завжди прив’язана до конкретного страхового випадку і потребує підтверджуючих документів. У масовому сегменті,наприклад, ОСЦПВ, отримувачем виплати взагалі є потерпіла третя особа, яка не контролює страховика. Ці особливості підтверджені профільним Керівництвом FATF щодо ризик-орієнтованого підходу у страхуванні життя (2018).
Показово, що Звіт про Національну оцінку ризиків у сфері ПВК/ФТ, проведену в Україні у 2022 році, прямо фіксує: «Такі види страхування, як страхування майна, страхування від нещасних випадків, медичне страхування тощо не мають інвестиційних ознак, не пропонують можливості накопичення чи переказу коштів… Страхові компанії, які надають послуги із страхування життя, є найбільш вразливими до використання з метою ВК/ФТ». Типологічні звіти Держфінмоніторингу за 2022–2025 роки не містять підтверджених випадків використання ризикового страхування у схемах відмивання коштів.
Європейська практика
У 2024 році ЄС ухвалив оновлений пакет законодавства у сфері ПВК/ФТ — Регламент 2024/1624, Директиву AMLD6 та Регламент про заснування органу AMLA. Попри суттєве розширення кола зобов’язаних суб’єктів (криптоактиви, краудфандинг, торговці предметами розкоші), підхід до страхування залишився незмінним, і суб’єктами фінансового моніторингу є виключно компанії зі страхування життя.
За даними Офіційного довідника BIPAR-Steptoe (2025 рік), 22 з 27 держав-членів ЄС (81%) повністю вивели non-life страховиків з-під режиму ПВК/ФТ, залишивши для них лише санкційний комплаєнс. Лише 5 держав частково поширюють статус СПФМ на non-life сектор, переважно для вузьких нішевих продуктів.
Питання має і суто практичний вимір, пов’язаний з майбутнім членством України в ЄС. Після вступу страховики з держав-членів зможуть працювати на українському ринку в межах свободи надання послуг. Оскільки в їхніх країнах non-life страховики не є суб’єктами фінансового моніторингу, вони не нестимуть пов’язаних з цим витрат і процедур на нашому ринку, тоді як вітчизняні компанії нестимуть. Завчасне узгодження підходу зі стандартами ЄС дозволить уникнути цієї асиметрії та підтримати конкурентоспроможність українських страховиків на власному ринку.
Безпека залишається пріоритетом
НАСУ окремо наголошує, що пропозиція стосується виключно обсягу превентивних заходів запобігання відмивання коштів та фінансування тероризму. За Регулятором повністю зберігаються:
- нагляд у сфері фінансового моніторингу за страховиками життя;
- контроль за санкційним комплаєнсом усіх страховиків без винятку відповідно до Рекомендацій 6 та 7 FATF, що мають універсальний характер;
- пруденційний нагляд і нагляд за ринковою поведінкою всіх страховиків незалежно від їхнього статусу як СПФМ.
Зміна статусу страховиків non-life жодним чином не означає відмову від принципів фінансової безпеки чи звуження мандату наглядових органів.
Навпаки, система контролю стає більш ефективною та фокусною:
- зля всіх без винятку страховиків (включно з non-life) залишається обов’язковим жорсткий санкційний комплаєнс під контролем Нацбанку;
- зберігаються ключові захисні механізми: обов’язкова перевірка клієнтів та отримувачів виплат за санкційними списками та списками терористів до моменту надання послуг чи здійснення виплат.
Отже, перевірка клієнтів, негайне повідомлення уповноважених органів, відмова у наданні послуг особам під санкціями все це залишається обов’язковим для всіх учасників ринку.
НАСУ високо цінує послідовну роботу Національного банку та відкрита до діалогу для спільного опрацювання цих питань заради побудови сильного, європейського та безпечного страхового ринку України.
