З 01.01.2025 набув чинності розділ XII Реалізація страхових та перестрахових продуктів ЗУ «Про страхування», яким встановлено вимоги до діяльності з реалізації страхових та/або перестрахових продуктів, уключаючи вимоги до авторизації осіб, які на зазначену дату здійснюють діяльність з реалізації страхових та/або перестрахових продуктів, або мають намір здійснювати таку діяльність у випадках, визначених ЗУ «Про страхування».
За використання страховиком послуг з реалізації страхових та/або перестрахових продуктів, що надаються особами без їх реєстрації як страхових посередників у РСП, відповідальність[1] відповідно до законодавства України несе страховик.
Зобов’язання страховика з виплати винагороди колишньому страховому агенту, що випливає з припиненого договору з такою особою, але не виконане належним чином, продовжує існувати, незважаючи на закінчення строку дії договору, якщо інше не передбачено цим договором.
Крім того, особа, яка фактично не здійснює з 01.01.2025
Відповідно до пункту 24 Постанови договори, на підставі яких виникають повноваження страхового агента, додаткового страхового агента, субагента, укладені страховиком або страховим агентом з 01.01.2025 (включаючи внесення змін до таких договорів), та договори зі страховими посередниками, укладені до 01.01.2025 (включаючи внесення змін до таких договорів), вважаються діючими до дня реєстрації страхових посередників у РСП.
Якщо укладені договори страховиків зі страховими посередниками не відповідають вимогам статті 77 ЗУ «Про страхування», у такому разі відповідно до пункту 26 Постанови страховики протягом трьох місяців з дня реєстрації страхових посередників у РСП зобов’язані привести такі договори у відповідність до встановлених вимог.
Слід зазначити, що страхові та/або перестрахові брокери здійснюють діяльність з надання посередницьких послуг у страхуванні та/або перестрахуванні як виключний вид діяльності не раніше дати внесення їх у РСП (частина перша статті 78 ЗУ «Про страхування»).
Частинами першою та другою статті 71 ЗУ «Про страхування» визначено напрями діяльності, що здійснюються страховими та/або перестраховими брокерами з реалізації страхових та/або перестрахових продуктів.
Страховий та/або перестраховий брокер здійснює діяльність від власного імені та в інтересах клієнта на підставі договору, укладеного відповідно до законодавства України та вимог міжнародного права (частина третя статті 78 ЗУ «Про страхування»).
Також страховий та/або перестраховий брокер має право надавати інші посередницькі послуги, пов’язані з реалізацією страхових та/або перестрахових продуктів, зокрема, але не виключно, з консультування, навчання, надання експертно-інформаційних послуг з питань оцінки ризиків та збитків, на підставі укладеного договору із страховиком та/або перестраховиком за винагороду (частина шоста статті 78 ЗУ «Про страхування»).
Отже, страховий та/або перестраховий брокер, здійснюючи діяльність з надання посередницьких послуг у страхуванні та/або перестрахуванні, як виключний вид діяльності, має право укласти договір зі страховиком / перестраховиком у випадках, визначених статтею 78 ЗУ «Про страхування», та повинен дотримуватись вимог статті 70 ЗУ «Про страхування» в частині зазначення в договорі страхування додаткової інформації, включаючи інформацію про винагороду за реалізацію, яку отримує страховий брокер від страховика.
Водночас під час укладення страховим та/або перестраховим брокером договорів зі страховиком / перестраховиком, такі особи не набувають повноважень, наприклад, страхових агентів цих страховиків, оскільки суміщення діяльності страхового та/або перестрахового брокера із діяльністю страхового агента, додаткового страхового агента, субагента в одного страховика не передбачене законодавством України та є порушенням вимог щодо виключності виду діяльності страхового та/або перестрахового брокера.
Ураховуючи викладене вище, страховик відповідно до пункту 26 Постанови зобов’язаний привести у відповідність до законодавства України договір з таким страховим посередником з урахуванням зміни його статусу зі страхового агента на страхового брокера, у тому числі шляхом укладання нового договору зі страховим брокером. Вимоги розділу ХІІ ЗУ «Про страхування» набули чинності з 01.01.2025, відповідно, ці вимоги не поширюються на договори страхування, що були укладені до 01.01.2025.