Страховий ринок відмовляється від російського софту. Підсумки першого етапу ІТ-ініціативи НАСУ

Страховий ринок відмовляється від російського софту. Підсумки першого етапу ІТ-ініціативи НАСУ

Український страховий ринок на шляху до масштабного переходу із застарілих облікових систем російського походження (1С, BAF/BAS) на сучасне та безпечне програмне забезпечення. Національна асоціація страховиків України (НАСУ) підбиває підсумки першого етапу цієї роботи – серії зустрічей страховиків із відібраними ІТ-розробниками.

Національний банк України дотримується курсу «нульової толерантності» до програмного забезпечення російського та білоруського походження. Причини очевидні: такі системи створюють серйозні ризики для безпеки даних, давно не відповідають вимогам законодавства, а їх використання опосередковано підтримує економіку держави-агресора.

Тому спільна мета ринку та регулятора – повна відмова від цих продуктів і перехід на сучасні системи, які гарантують кібербезпеку та відповідають чинним вимогам.

На базі НАСУ запрацював єдиний майданчик, який об’єднує потреби страховиків і системно шукає надійних ІТ-партнерів. У межах першого етапу опрацьовано 15 заявок від технологічних компаній та проведено 11 детальних презентацій. Кожне рішення оцінювалося за 13 критеріями.

Ще до презентацій усі компанії пройшли жорсткий попередній відбір. Від кожної команди вимагалося:

  • Чисте походження – жодних зв’язків продукту з росією чи білоруссю: ані в походженні коду, ані в історії розробки, ані в прихованих організаційних чи фінансових залежностях;
  • Відсутність санкційних ризиків – компанія, її підрядники та власники не перебувають під санкціями і не є резидентами рф;
  • Безпечне зберігання даних – дані обробляються та зберігаються лише в надійних юрисдикціях, без жодних дата-центрів на території агресора чи окупованих територіях;
  • Прозорість – зрозуміла структура компанії, підтверджений досвід та чіткі умови передачі прав на програмний продукт.

Такий «фільтр» дозволив відсіяти нерелевантні пропозиції ще на старті та зекономити час страховиків.

Головний висновок – готових рішень немає

Проміжний висновок першого етапу – на ринку немає готових «коробкових» продуктів, які одразу враховували б специфіку страхового бізнесу – це і складні розрахунки тарифів, облік страхових резервів, врегулювання збитків, перестрахування. Розробники пропонують два шляхи

  • створення системи з нуля під потреби ринку
  • глибоке доопрацювання наявних ERP-систем (комплексних програм для управління бізнесом).

Обидва варіанти потребують часу – на розробку, тестування та, найголовніше, безпечне перенесення багаторічних баз даних. Перехід має відбутися без зупинки роботи компаній і без зниження якості обслуговування клієнтів.

Оптимістична оцінка розробників – від 7 – 9 до 12 місяців для розробки лише бухгалтерських модулів. Але цей строк реальний лише за ідеального збігу всіх обставин і охоплює переважно базове розгортання системи та первинне перенесення даних.

Повна адаптація всіх бізнес-процесів і розробка спеціалізованих страхових модулів потребуватимуть значно більше часу та ресурсів.

Безпека – понад усе

Кожен продукт аналізується крізь призму вимог Постанови НБУ № 143 та європейського регламенту DORA щодо цифрової операційної стійкості. Усі презентовані системи будуються за принципом «безпека від самого початку» (security-by-design) і підтримують:

  • багатофакторну автентифікацію – вхід у систему з додатковим підтвердженням особи;
  • розмежування прав доступу – кожен працівник бачить лише те, що потрібно для його роботи;
  • журнал усіх дій – система фіксує, хто, коли і звідки вносив зміни, і ці записи неможливо стерти;
  • сучасне шифрування даних і каналів зв’язку.

Розробники гарантують постійну підтримку та оновлення безпеки. Для критичних інцидентів (витік даних, зупинка системи) передбачена реакція вже протягом однієї години, а ІТ-служби страховиків можуть взаємодіяти з вендорами в режимі 24/7.

Скільки це коштує

Оскільки універсальних готових продуктів немає, ціна залежить від кількості модулів, обсягу історичних даних, потреби в спеціальних страхових калькуляторах та інтеграції з державними реєстрами. На ринку сформувалися три основні моделі:

Модель

Що це означає

Орієнтовна вартість

Підписка або ліцензія

Компанія платить за користування системою – щомісяця (хмарний сервіс) або одноразово (встановлення на власних серверах)

Формується залежно від масштабу рішення. Хмарні платформи передбачають гнучкі щомісячні внески. ERP-системи зазвичай тарифікуються за кількістю користувачів і вимагають вагоміших стартових чи щорічних бюджетів.

Класичне впровадження

Система розгортається та налаштовується індивідуально під компанію

Фінальна вартість розраховується індивідуально, виходячи зі складності архітектури та ринкових погодинних рейтiв залучених IT-спеціалістів, і традиційно становить значну частину бюджету.

Спільне фінансування

Кілька страховиків разом із розробником ділять вартість створення спільного страхового ядра; далі – підтримка за фіксованою ставкою (близько $15 за годину)

Економічно оптимізований варіант. Загальний кошторис масштабної розробки рівномірно ділиться між усіма учасниками, що радикально знижує вартість для кожної СК. Подальший технічний супровід також надається за фіксованими, значно нижчими партнерськими ставками.

 Що далі

Серія зустрічей і презентацій завершена. Тепер страховики взяли паузу для внутрішнього аналізу та зваженого вибору майбутніх технологічних партнерів.

Кожна компанія визначатиме власний шлях, шукаючи баланс між трьома пріоритетами: безумовним виконанням вимог кібербезпеки, покриттям функціональних потреб бізнесу та реальними часовими й фінансовими можливостями. НАСУ продовжить супроводжувати цей процес як єдиний майданчик діалогу між страховим ринком та ІТ-індустрією.

Щоб максимально полегшити компаніям процес ухвалення рішень, ми підготували та надіслали всім членам асоціації зручну узагальнювальну презентацію. Крім того, учасники отримали розгорнутий звіт із результатами відбору ІТ-розробників для міграції з 1С / BAS (BAF). Цей матеріал стане надійним допоміжним інструментом, адже він повністю враховує рекомендації НБУ та вимоги профільного Положення про забезпечення кіберзахисту.