На жаль, тема надійного фінансового захисту не втрачає своєї актуальності, а навпаки лише набирає її через останні події в Україні та Києві зокрема. Саме тому декілька разів впродовж тижня Генеральний директор Національної Асоціації Страховиків України Денис Ястреб ділився експертизою з цього питання, окресливши реальну картину того, як функціонує страховий ринок на тлі тривалої війни. Страховики не лише вистояли, а й щодня доводять свою здатність ефективно захищати українців у найскладніших умовах. І хоча до глибинної зміни культури споживання фінансових послуг ще є куди рости, страхування успішно адаптувалося до екстремальних реалій, демонструючи готовність до майбутнього якісного стрибка. Очікувано ринок стикається з певною психологічною особливістю, коди попит на захист різко зростає здебільшого після чергових обстрілів і тримається до відносної стабілізації ситуації. Як тільки настає більш спокійний період, частина клієнтів не продовжує договори, відкладаючи фінансовий захист до появи нових загроз.
Відповідаючи на запитання під час етерів щодо того, чи реально зараз отримати поліс, очільник НАСУ підкреслив: сьогодні застрахувати можна майже все — йдеться і про помешкання, і про авто, і про бізнес та життя. Якщо говорити мовою конкретики, то, наприклад, у страхуванні КАСКО більшість договорів укладаються за комплексним підходом, де воєнні ризики вже включені до основного поліса. Середня страхова премія при такому комплексному підході становить близько 60 тисяч гривень, тоді як при індивідуальному 19 тисяч гривень. Ця різниця безпосередньо відображає обсяг відповідальності та вартість самих транспортних засобів, що страхуються. Для більшості таких договорів ліміт відповідальності встановлено на рівні 10% від страхової суми, але не більше 3 мільйонів гривень на один страховий випадок. Щодо майна фізичних осіб, то 99% договорів також укладаються за комплексним підходом. Більшість із них покриває повну вартість житла із застосуванням франшизи (частки збитку, яка залишається на відповідальності страхувальника), а середня страхова премія за договором з покриттям воєнних ризиків складає близько 11 тисяч гривень. У сегменті захисту майна юридичних осіб масштаби відповідні, там середня страхова премія сягає близько 2,8 мільйона гривень. Основні ж обмеження на ринку стосуються переважно територій, наближених до зон бойових дій, або ж ситуацій, коли страховики вже вичерпали свої ліміти покриття через надмірну концентрацію застрахованих об’єктів в одній локації.
Для бізнесу покриття воєнних ризиків стало цілком доступним інструментом, умови якого значно покращилися завдяки державній підтримці. Згідно з актуальними програмами, держава компенсує бізнесу все, що перевищує 1% страхового тарифу. Наприклад, якщо ринкова вартість страхування від воєнних ризиків становить 6%, держава покриває різницю у 5%, при цьому сума компенсації може сягати до 3 мільйонів гривень на одну компанію. Якщо ж підприємство подається на пряму компенсацію вартості пошкодженого майна, внесок становить 0,5% від суми ймовірного збитку, але не більше ніж 150 тисяч гривень.
Сьогодні на ринку діє понад 5500 договорів захисту від воєнних ризиків, за якими зібрано близько 500 мільйонів гривень премій. І хоча загальний рівень проникнення страхування в економіку формується поступово, головне інше — пропозиція працює, і кожен укладений договір є кроком до системнішого захисту українського підприємництва. Класичний ризиковий сектор також демонструє операційну стійкість: за перші п’ять місяців поточного року обсяг премій перевищив 14 мільярдів гривень, а виплати клієнтам зросли на 47%. Це надзвичайно позитивний сигнал, який свідчить про те, що компанії зберігають високу ліквідність і сумлінно виконують свої зобов’язання. Схожі стабільні тенденції спостерігаються і в страхуванні життя, де громадяни продовжують сплачувати внески за накопичувальними програмами, забезпечуючи суттєве зростання резервів та довіряючи вітчизняним страховикам власну фінансову подушку.
Завдяки такій внутрішній стійкості український страховий сектор впевнено утримує увагу іноземних інвесторів, які високо оцінюють життєздатність наших компаній та вдосконалення їхнього корпоративного управління. Основним завданням для залучення реального капіталу є адаптація вітчизняного законодавства, яке має стати прозорішим для західного бізнесу. Національний банк України вже веде активну роботу над приведенням нормативної бази до європейських стандартів, і ця системна європеїзація правил гри стане тим самим базисом, який дозволить ринку впевнено перейти від режиму збереження стійкості до етапу активного розвитку.
