Відповідно до частини першої статті 76 Закону страховик, який отримав ліцензію на здійснення діяльності із страхування, має право на реалізацію відповідних страхових та/або перестрахових продуктів шляхом виконання його працівниками трудових обов’язків з реалізації відповідних страхових продуктів.
Працівниками з реалізації страхових та/або перестрахових продуктів відповідно до підпункту 37 частини першої статті 1 Закону є фізичні особи, з якими відповідно до законодавства оформлені трудові відносини страховиком, страховим агентом, страховим брокером, субагентом, перестраховим брокером, які виконують трудові обов’язки з реалізації страхових та/або перестрахових продуктів.
Для страхових посередників Законом та Положенням про авторизацію страхових посередників не передбачено обов’язку покладати виконання трудових обов’язків з реалізації страхових та перестрахових продуктів на своїх працівників.
Звертаємо увагу, якщо страховий посередник не має найманих працівників, які виконують трудові обов’язки з реалізації страхових та перестрахових продуктів, у такому випадку відповідно до частини першої статті 75 Закону виконувати вимоги законодавства України про реалізацію страхових продуктів такого посередника зобов’язаний його керівник з реалізації[1], інформація про якого зазначена в Реєстрі страхових посередників (пункт 12 частини першої статті 80 Закону).
[1] Страхові посередники – фізичні особи та фізичні особи-підприємці, які не мають найманих працівників, керівники страхового та/або перестрахового брокера та особа, відповідальна за діяльність з реалізації страхових продуктів додаткового страхового агента, для цілей реєстрації страхових посередників відповідно до Положення про авторизацію страхових посередників прирівнюються до керівника з реалізації такого страхового посередника (абзац дев’ятий пункту 25 глави 4 розділу IІ Положення про авторизацію страхових посередників).