Перший квартал нового року для Національної асоціації страховиків України виявився щільним і результативним. Жодних пауз у регуляторному процесі не було, ринок живе в режимі постійного реформування, і темп цього реформування лише зростає. Тож і робота Асоціації проходила відповідно: супровід нормативних змін, активне лобіювання системних перетворень, налагодження нових міжнародних партнерств і — паралельно — участь у поліпшенні регуляторного середовища заради досягнення спільного результату.
Закон про реалізацію страхових продуктів як нова архітектура посередництва
Одним із центральних напрямів роботи в першому кварталі стало лобіювання раніше узгодженої концепції діяльності страхових посередників — тих підходів, які Асоціація відстоює вже не перший рік і які тепер мають шанс отримати законодавче закріплення.
У рамках цієї концепції відбулося супроводження проєкту закону «Про реалізацію страхових та перестрахових продуктів» — документа, що має принципово змінити правила роботи страхових посередників в Україні.
НАСУ концептуально підтримала цей законопроєкт і публічно це зафіксувала у своїй позиції, направленій до НБУ. Асоціація відзначила, що документ фахово відображає ключові вимоги Директиви ЄС про дистрибуцію страхування (IDD) та відповідає потребам ринку в модернізації регуляторного поля. Водночас наша підтримка є проактивною та конструктивною. Офіс НАСУ разом з учасниками ретельно опрацював текст і сформулював конкретні пропозиції щодо доопрацювання, спрямовані на усунення потенційних правових колізій на етапі практичного застосування.
Трохи деталей для розуміння, чому ця тема є такою принциповою. Страховий ринок України сьогодні функціонує в умовах, коли закон описує лише простого агента, але ніяк не регулює складні моделі — генеральне агентство, управління мережею, надання доступу до клієнтської бази. Це змушує бізнес документувати різноманітні та цілком законні організаційні відносини спрощеним формулюванням «агентські послуги», що на практиці породжує нерозуміння з боку правоохоронних органів і, як наслідок, безпідставний тиск на ринок. Тим часом у Європі 80% страхового ринку обслуговують саме посередники -агенти та брокери. Це не схема, а норма.
Страховики прагнуть працювати прозоро та позбутися безпідставного тиску правоохоронних органів, який виникає через застаріле законодавство, що не розпізнає сучасних багаторівневих моделей продажу. Запропонована НАСУ концепція вирішує цю проблему докорінно через юридичне закріплення реальних ринкових ролей — від організації та управління мережами до лідогенерації і надання доступу до клієнтських баз — дозволить чітко відмежувати легальний бізнес від тіньових схем.
Наша стратегічна мета полягає у створенні сучасної європейської архітектури дистрибуції, де правила гри повністю відповідають економічній суті бізнесу, гарантуючи його інституційну безпеку та сталий розвиток. Ми виступаємо за прозорість, що унеможливлює зловживання: ліквідація податкових стимулів та вирівнювання податкового навантаження для посередницької діяльності назавжди знищать економічне підґрунтя для імітації агентської роботи шахраями. Законність має прийти на зміну припущенням, тому складні моделі посередництва повинні бути чітко врегульовані, щоб усунути будь-який простір для зловживань, хибних трактувань та переслідувань сумлінного бізнесу. Водночас, відкидаючи маніпуляції, ми жорстко відстоюємо збереження гнучкості за світовими стандартами — наявність спрощеного адміністрування є життєво необхідною для масштабного та ефективного функціонування агентських мереж.
Саме тому прийняття повноцінного закону про реалізацію страхових продуктів не технічна формальність, а стратегічний крок, від якого залежить подальший розвиток дистрибуції на українському ринку. І НАСУ докладає зусиль, аби цей крок був зроблений правильно.
Боротьба за пропорційне регулювання у фінансовому моніторингу
Мабуть, найбільш складним напрямом роботи першого кварталу стала тема фінансового моніторингу.
НАСУ провела зустріч з керівниками профільного напряму НБУ, а також ініціювала засідання внутрішнього Комітету з питань фінансового моніторингу для формування комплексної експертної позиції.
Чинна нормативна база застосовує до сектору ризикового (non-life) страхування фактично той самий режим фінансового моніторингу, що й до банківських установ. При цьому офіційні типологічні звіти Держфінмоніторингу за 2022–2025 роки не містять жодного підтвердженого випадку використання ризикового страхування у схемах відмивання коштів або фінансування тероризму.
Додатковим викликом є концептуальна неузгодженість чинних норм фінансового моніторингу з оновленим Законом «Про страхування», за яким ринок працює з початку 2024 року. Закон чітко визначає, що страхова послуга надається страхувальнику, і саме він є єдиним клієнтом страховика. Натомість Постанова НБУ № 107 вимагає здійснення окремих заходів належної перевірки (НПК) щодо осіб, які юридично не є клієнтами: застрахованих осіб, вигодонабувачів та потерпілих. Це часто створює правову колізію, за якої виконання вимог фінансового моніторингу унеможливлює дотримання компаніями норм профільного законодавства та своїх договірних зобов’язань.
Окремою проблемою стало нове тлумачення застосування порогової суми для належної перевірки. Раніше НПК не здійснювалася для договорів non-life страхування з платежем до 40 000 грн (оцінювався кожен договір окремо). Тепер вимагається кумулятивний підрахунок усіх чинних договорів одного клієнта. Тобто клієнт, який має звичайний поліс ОСЦПВ та каско, автоматично перевищує цей ліміт. Це фактично знецінює законодавче виключення, розфокусовує ресурси служб фінмоніторингу на масові дрібні транзакції та створює вимоги, які неможливо автоматизувати через специфіку страхових облікових систем.
Як подібні відносини врегульовані на ринках ЄС? 22 з 27 країн ЄС не відносять non-life страховиків до зобовʼязаних підприємств (аналог субʼєкт первинного фінансового моніторингу), залишивши їм виключно санкційний комплаєнс. Такий підхід відповідає рекомендаціям FATF. Збереження ж чинної системи в Україні означатиме пряму регуляторну асиметрію після вступу до ЄС, адже іноземні страховики не будуть зобов’язані здійснювати НПК на нашому ринку, що апріорі забезпечить їм нижчі операційні витрати та несправедливу конкурентну перевагу над вітчизняними компаніями
Лобіювання змін до Постанови №107 продовжується. Позиція сформована, аргументована і доведена до всіх ключових сторін — регулятора і законодавців.
Ми переконані, що через постійний фаховий діалог із Національним банком України вдасться досягти збалансованого рішення, яке поєднає інтереси державної фінансової безпеки з практичними потребами страхового бізнесу. Наша спільна мета полягає у впровадженні дієвого ризик-орієнтованого підходу, де ресурси регулятора та учасників ринку будуть зосереджені саме на тих напрямках, що потребують посиленого контролю.Асоціація високо цінує відкритість регулятора до експертних аргументів і вірить у можливість розбудови прозорої системи моніторингу, яка відповідатиме найкращим міжнародним практикам. Таке оновлення дасть змогу зберегти високий рівень санкційного комплаєнсу для всього сектору, одночасно забезпечивши комфортні та зрозумілі умови обслуговування для сумлінних безризикових клієнтів. Ми налаштовані на конструктивну співпрацю задля створення сучасної регуляторної моделі, яка сприятиме розвитку та європейській інтеграції українського страхового ринку.
Погляд у стратегічну перспективу Solvency II та євроінтеграції
Впровадження Solvency II це не майбутнє, яке колись настане; це процес, що вже відбувається. НАСУ протягом першого кварталу продовжувала лобіювання узгодженої позиції, яку НБУ врахував при формуванні внутрішнього плану з виконання заходів у сфері євроінтеграції. На зустрічі щодо обговорення методологічних планів НБУ ця позиція була презентована й отримала відповідне відображення.
До цього ж блоку відноситься робота із SAF-T UA — Стандартним аудиторським файлом для страховиків. Страхова специфіка суттєво відрізняється від банківської, і структура звітності має це відображати. НАСУ продовжувала лобіювання необхідності врахування цих особливостей.
Щоденна робота майданчику взаємодії з регулятором
Окремим і надзвичайно ємним напрямом є забезпечення систематичної взаємодії з НБУ з поточних нормативних питань. За перший квартал Асоціація отримала від регулятора роз’яснення з цілого ряду практичних питань: застосування положень про хмарні обчислення та інформаційну безпеку, порядок оцінки резерву збитків, особливості обліку зобов’язань за договорами з ретроактивною датою, наслідки визначення страховиків як значимих, а також питання подання документів за умов воєнного стану.
Водночас НАСУ самостійно ініціювала запити щодо практики правозастосування в частині захисту прав споживачів, розкриття інформації про винагороду членів правління та наглядових рад, здійснення транскордонних переказів для нерезидентів у складі наглядових рад, а також низки методологічних питань, які учасники ринку ставили колективно.
Окремою важливою темою стало надання пропозицій до проєкту Постанови НБУ про авторизацію страхових посередників, а також до Містобудівного кодексу та законопроєкту про зміни до Податкового кодексу щодо реєстрації платників єдиного податку платниками ПДВ. В останньому випадку позиція НАСУ була частково врахована у відповідному проєкті закону, хоча робота з просування ініціативи триває.
Системна відповідь на виклик часу по страхуванню воєнних ризиків
Тема страхування воєнних ризиків у першому кварталі розвивалася одразу в кількох напрямках.
По-перше, Асоціація опрацювала та надала пропозиції до змін Постанови КМУ від 28.11.2025 №1541 про компенсацію страхових премій за договорами страхування від воєнних ризиків. По-друге, на запит НБУ НАСУ підготувала, погодила з учасниками ринку та регулятором концепцію окремої звітності за «воєнними ризиками» на базі проєкту ПРІМА — ця звітність тепер запускається.
НАСУ отримала запрошення на UK–Ukraine Insurance Industry Forum у Лондоні — захід за участі урядовців обох країн, голови Lloyd’s, міжнародних перестраховиків, брокерів та інвесторів. Одним із ключових питань порядку денного стане саме прогрес українського страхового ринку та механізми страхування воєнних ризиків. Це, серед іншого, підтверджує, що позиція НАСУ та рівень її представництва мають значення на міжнародному рівні.
Аналітика для ринку завдяки ПРІМІ
Проєкт ПРІМА — аналітична платформа для відображення даних страхового ринку — продовжує розвиватися. У першому кварталі ми зосередилися на розширенні її можливостей, оперативно реагуючи на актуальні запити учасників ринку та враховуючи останні зміни в галузі. Платформа стає ще більш гнучкою, щоб максимально точно відповідати на практичні потреби страховиків у якісній аналітиці.
Наступний крок це збір звітності за «воєнними ризиками» та її інтеграція у дашборди. У другому кварталі плануються також щоквартальні огляди для учасників, НБУ та Мінекономіки на підставі цих даних.
Міжнародне партнерство з STEP IN 2 EU та GIZ
Перший квартал відзначився важливим інституційним кроком — НАСУ долучилася до програми STEP IN 2 EU за фінансової підтримки Євросоюзу, Німеччини та Норвегії. Між GIZ та НАСУ укладено Меморандум про партнерство, відбулася Kick-Off зустріч за участі команд обох сторін і міжнародних експертів, на якій НАСУ представила та захистила підготовлений проєкт співпраці.
Зміст цього партнерства — підтримка залучення малого та середнього бізнесу до страхування. Планується серія конкретних заходів: гібридна конференція «Страховий захист — фундамент для відновлення та зростання МСБ», підвищення фінансової грамотності підприємців (страхування воєнних ризиків, карго, майна, відповідальності, ДМС), вивчення та адаптація європейського досвіду, підготовка практичного «Insurance Guide» для підприємців, а також три технічні воркшопи: з впровадження DORA, ESG-трансформації та адаптації до Solvency II (Review 2024).
Паралельно проводилися консультації з Kennedys — провідною міжнародною юридичною компанією у сфері страхування та перестрахування щодо потенційних напрямів співпраці. Обговорювалися, зокрема, питання, пов’язані з проєктом Таскфорс — робочої групи з розвитку страхового ринку України, створеної Мінекономіки за підтримки Tony Blair Institute та TheCityUK.
Ринкова взаємодія з партнерами від агрегаторів до ДСНС
Поряд із регуляторними та міжнародними напрямами, перший квартал включав розгалужену мережу двосторонніх ініціатив.
НАСУ організувала зустріч учасників з Асоціацією ЄМА щодо можливостей Open Banking для страховиків — тема, що набуває дедалі більшого практичного значення. Провела нараду з ДСНС для вдосконалення механізму надання страховикам офіційної інформації про небезпечні гідрометеорологічні явища — інформації, від якої залежить якість андерайтингу. Провела спільну нараду з Міністерством розвитку громад та територій щодо пасажирських перевезень та упорядкування приміських і міжміських маршрутів.
На запит НБУ НАСУ консолідувала та направила позицію щодо можливості онлайн-укладання договорів ОСЦПВ пільговими категоріями громадян. На запрошення KSE — взяла участь у заході «Фінансування українського бізнесу» та надала матеріали для відповідного посібника. На запит Мінветеранів — зібрала та передала дані про умови страхування життя і здоров’я ветеранів спорту. Направлено до НБУ примірники Хартій з фінансової інклюзії та реінтеграції ветеранів.
Організовувалися зустрічі зі страховими посередниками. Проводилися наради з питань пошуку альтернативного програмного забезпечення для страховиків у контексті відмови від ворожого ПЗ: проведено опитування учасників, розпочато консолідацію запитів. На другий квартал заплановано запуск окремого майданчика для пошуку ІТ-розробників.
Взято участь у робочій групі з питань страхування сільськогосподарської продукції з державною підтримкою.
Нарешті, у відповідь на запити медіа забезпечувалося регулярне висвітлення актуальних тем у ЗМІ, а здійснення публічного лобіювання зафіксовано у Реєстрі прозорості НАЗК згідно із законодавством.
Загальні збори та інституційний розвиток
У першому кварталі відбулися Загальні збори НАСУ: затверджено підсумки 2025 року, звіти Президії, план на 2026 рік. Проведено засідання Комітету зі страхування життя та Президії.
Розширюється і членська база: до НАСУ вступила нова компанія — СК «УПСК», укладено Меморандум про партнерство з СК «ПЗУ Страхування життя».
Тривала підготовка нової навчальної програми для страхових посередників та відповідних навчальних матеріалів — робота, яка безпосередньо впливає на якість ринку в довгостроковій перспективі.
Проєкт фінансової грамотності отримав новий вимір, було розпочато серію публікацій для МСБ щодо страхування воєнних ризиків у межах ширшого проєкту підтримки малого та середнього бізнесу.
Перший квартал 2026 року підтвердив, що НАСУ функціонує не просто як представницький орган, а як активний учасник формування регуляторного середовища. Наступні три місяці будуть не менш насиченими — і більша частина закладеного у першому кварталі фундаменту має дати конкретні результати.
Динаміка першого кварталу задала високий робочий темп, який Національна асоціація страховиків України не лише підтримуватиме, а й масштабуватиме у наступні місяці. Усі напрацьовані ініціативи, які пройшли стадію глибокої експертизи та концептуальних погоджень, у другому кварталі 2026 року планомірно переходять у фазу практичної реалізації.
Незмінним залишається стратегічний вектор Асоціації, це побудова прозорого, конкурентного та повністю інтегрованого у європейський фінансовий простір страхового ринку.
Робота над євроінтеграційним пакетом та модернізацією нормативної бази триватиме безперервно. Пріоритетом залишається системний супровід імплементації ключових євродиректив, детальна адаптація методології SAF-T UA до специфіки страхового обліку та фіналізація необхідних податкових змін. Водночас ми не збавлятимемо обертів у відстоюванні інтересів ринку щодо пропорційного підходу у фінансовому моніторингу, лобіювання змін до Постанови №107 під час врегулювання страхових випадків залишається одним із найгостріших питань нашого порядку денного.
Принципово новий етап чекає на наш інформаційний проєкт ПРІМА. База, ретельно закладена на початку року, дозволить повноцінно запустити збір звітності та регулярні щоквартальні огляди стану страхування воєнних ризиків. Ця унікальна аналітика, консолідована та візуалізована на оновлених публічних дашбордах, стане надійним експертним орієнтиром як для самих учасників ринку, так і для Національного банку та Міністерства економіки.
Окремий потужний блок планів пов’язаний із розвитком ринкового потенціалу та інфраструктурною безпекою галузі. Навесні починається активна фаза реалізації спільного донорського проєкту з GIZ, який має на меті масштабувати залученість малого та середнього бізнесу до страхового захисту. Також, відповідаючи на критичний безпековий виклик, НАСУ запустить спеціалізований майданчик для консолідації ІТ-потреб страхових компаній. Цей крок має стати ефективним інструментом для пошуку розробників нового вітчизняного програмного забезпечення та забезпечення остаточної, безболісної відмови галузі від ворожого ПЗ. Підтримка проєктів із фінансової грамотності, розробка нових навчальних матеріалів для страхових посередників та щоденна комунікація з регулятором формуватимуть той експертний фундамент, на якому ринок впевнено будуватиме свою роботу до кінця року.
Поза межами щоквартальних планів НАСУ продовжує системну роботу над стратегічними та давно триваючими ініціативами, що формують майбутнє ринку. Ця беззмінна візія охоплює як невідворотні євроінтеграційні процеси — імплементацію Solvency II, IDD, DORA, Директиви про ОСЦПВ та принципів ESG, так і життєво необхідну відмову від програмного забезпечення держави-агресора. Водночас Асоціація послідовно відстоює глибинні структурні реформи, як-то допуск лайфових компаній до пенсійної системи, інтеграцію з eHealth, демонополізацію соціального страхування, усунення податкових бар’єрів та розширення підтримки агрострахування. Усі ці напрями, незалежно від поточної ймовірності їх швидкої реалізації, залишаються фундаментальними орієнтирами Асоціації для побудови стійкої, прозорої та сучасної європейської страхової екосистеми в Україні.
