Який порядок здійснення належної перевірки клієнта з урахуванням виключень передбачених абзацом другим частини четвертої статті 11 Закону України “Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення”?
Відповідно до абзацу другого частини четвертої статті 11 Закону України “Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення” (далі – Закон про ПВК/ФТ) належна перевірка здійснюється в разі встановлення ділових відносин (крім ділових відносин, встановлених на підставі договорів страхування, що не містять накопичувальної складової та загальна страхова премія за якими не перевищує 40 тисяч гривень або її сума еквівалентна зазначеній сумі, у тому числі в іноземній валюті).
Отже, зі змісту вищезазначеної норми Закону про ПВК/ФТ убачається, що виняток застосовується у випадках укладення одного або кількох договорів страхування, що не містять накопичувальної складової та загальна страхова премія за якими не перевищує 40 тисяч гривень.
Стосовно моменту, з якого в страховика як суб’єкта первинного фінансового моніторингу виникає обов’язок здійснювати належну перевірку клієнта, з яким укладено договір страхування, що не містить накопичувальної складової та страхова премія за яким не перевищує 40 тисяч гривень, повідомляємо, що такий обов’язок виникає з моменту укладення нового договору / нових договорів, загальна страхова премія за якими (включно з першим чинним договором) перевищуватиме 40 тисяч гривень.
Разом з тим зазначаємо, що відповідно до частини п’ятнадцятої статті 11 Закону про ПВК/ФТ повторна ідентифікація та верифікація клієнта (його представника) не є обов’язковими, якщо ця особа раніше була ідентифікована та верифікована згідно з вимогами закону, за умови відсутності у суб’єкта первинного фінансового моніторингу підозр та/або підстав вважати, що наявні документи, дані та/або інформація про клієнта (представника клієнта) є нечинними (недійсними) та/або неактуальними.