Когорта, до якої віднесено договір страхування/вхідного перестрахування, є фіксованою з моменту групування таких договорів. Договір вибуває із когорти лише в разі виконання однієї з умов: дія договору припинилась або до змісту договору внесено істотні зміни, визначені в пункті 41 глави 7 розділу ІІ Положення № 203^[1]. Зауважимо, що валюта страхування для резерву премій може відрізнятися від валюти страхування для резерву збитків для цієї когорти^[2]. Зокрема, страховик визначає розмір резерву заявлених, але не виплачених збитків (RBNS) за кожною неврегульованою або врегульованою не в повному обсязі вимогою^[3], тому валюта страхування може відрізнятися для різних вимог у межах відповідальності за одним і тим самим договором. Варто зазначити, що портфель договорів – це сукупність договорів, які пов’язані між собою наявністю подібних страхових ризиків та управління якими здійснюється разом^[4]. Відповідно якщо управління договорами здійснюється разом, страховик може розраховувати резерв збитків на рівні портфеля договорів^[5], застосовуючи спрощення та наближення^[6], включно із вибором валюти, у якій формується резерв збитків за усім портфелем договорів. Також незалежно від валюти страхування та лінії бізнесу страховик має право оцінювати непрямий вплив зміни курсу іноземної валюти на реалізацію резерву збитків і враховувати цей вплив під час оцінювання валюти резерву^[7].

Згідно зі змінами до Положення № 203, які набули чинності з 01.01.2026 (постанова Правління Національного банку України від 10.10.2025 № 127 “Про затвердження Змін до деяких нормативно-правових актів Національного банку України з питань врегулювання діяльності у сфері страхування”), страховик має право використовувати валюту страхування (наприклад, валюту страхування для резерву премії) як фактору, що впливає на віднесення договорів до різних портфелів (і відповідно різних когорт)^[8].

Таким чином, у межах спрощення та наближення під час формування технічних резервів відповідно до Положення № 203 є можливим використання іншої валюти страхування для формування резерву збитків, ніж валюта, зазначена в договорі чи страхових вимогах. Також варто враховувати можливий непрямий вплив валюти на розмір збитку. За кожною заявленою вимогою розмір резерву заявлених, але не виплачених збитків (RBNS) визначається на індивідуальному базисі і валюта може відрізнятися від валюти страхування, що обрана для розрахунку розміру резерву збитків, які виникли, але не заявлені (IBNR), та резерву збитків загалом.

[1] Пункт 40 глави 7 розділу ІІ Положення № 203.

[2] Пункт 6 глави 1 розділу І Положення № 203.

[3] Пункт 74 глави 13 розділу IV Положення № 203.

[4] Підпункт 31 пункту 2 глави 1 розділу І Положення № 203.

[5] Пункт 68 глави 12 розділу IV Положення № 203.

[6] Пункт 23 глави 4 розділу І Положення № 203.

[7] Пункт 31 глави 6 розділу ІІ Положення № 203.

[8] Підпункт 4 пункту 32 глави 6 розділу ІІ Положення № 203.