Договір страхування повинен містити інформацію про страхового посередника, якщо він укладається за участю посередника (частина дванадцята статті 89 ЗУ «Про страхування»).

Договір про надання фінансової послуги відповідно до вимог пункту 4 частини другої статті 9 Закону про фінпослуги повинен містити відомості про посередника, зокрема відомості про внесення інформації про посередника до РСП. Отже, договір страхування повинен містити відомості про внесення інформації про страхового посередника до РСП, і може включати номер запису страхового посередника в РСП.

Статтею 88 ЗУ «Про страхування» передбачається перелік інформації про страхового посередника, що надається клієнту, у тому числі споживачу, до укладення договору страхування.

Відповідно до частини третьої статті 88 ЗУ «Про страхування» інформація, визначена цією статтею, надається клієнту в паперовій або електронній формі, у тому числі засобами електронної пошти та/або шляхом надання посилання на інформацію, що розміщується на вебсайті страхового посередника (за наявності), та/або шляхом надання доступу до такої інформації через особистий кабінет клієнта чи програмний застосунок, або в інший спосіб за домовленістю з клієнтом, за умови можливості підтвердження факту надання інформації.

Водночас відповідно до частин першої та другої статті 88 ЗУ «Про страхування» перелік інформації, визначений частинами першою та другою статті 88 Закону, надається клієнту самим страховим посередником, тому страховик не зобов’язаний надавати таку інформацію клієнту до укладення договору страхування.

Для виконання вимог статті 88 ЗУ «Про страхування» страховий посередник зобов’язаний надати клієнту перелік інформації, визначений цією статтею (така інформація надається страховим посередником в паперовій або електронній формі, у тому числі засобами електронної пошти та/або шляхом надання посилання на інформацію, що розміщується на вебсайті страхового посередника (за наявності), та/або шляхом надання доступу до такої інформації через особистий кабінет клієнта чи програмний застосунок, або в інший спосіб за домовленістю з клієнтом, за умови можливості підтвердження факту надання інформації).

Таким чином, якщо між страховим посередником та клієнтом (у тому числі споживачем) досягнуто домовленості щодо надання інформації про страхового посередника такому клієнту (споживачу) шляхом надання посилання на інформацію, що розміщена на вебсайті страховика (уключаючи інформацію про всіх страхових посередників), такий спосіб надання інформації не суперечитиме вимогам частини третьої статті 88 ЗУ «Про страхування» за умови, якщо на вебсайті страховика буде розміщено всю інформацію про страхового посередника (страхових посередників), що має бути надана клієнту відповідно до статті 88 ЗУ «Про страхування» та Положення про розкриття споживачу інформації про страхового посередника та порядок реалізації страхового продукту як додаткового до інших товарів, робіт або послуг, що не є страховими, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 26.12.2024 № 173 у разі укладання договору страхування зі споживачем.

Разом з тим відповідно до частини шостої статті 85 ЗУ «Про страхування» перед укладенням договору страхування страховик (страховий посередник) зобов’язаний забезпечити клієнта доступною та вичерпною інформацією про страховий продукт, про страховика та страхового посередника, якщо страховий продукт реалізується через страхового посередника, з метою прийняття клієнтом усвідомленого рішення про укладення договору страхування.

З огляду на це в разі надання клієнту (споживачу) за попередньою з ним домовленістю інформації про страхового посередника шляхом надання посилання на інформацію, що розміщена на вебсайті страховика, необхідним є забезпечення доступності та вичерпності такої інформації. Ураховуючи зазначене, з метою прийняття клієнтом (споживачем) усвідомленого рішення про укладення договору страхування, на думку Національного банку, потрібно забезпечити зі сторони страховика надання клієнту (споживачу) посилання на інформацію про конкретного страхового посередника, за участю якого реалізується страховий продукт, у разі надання такої інформації шляхом посилання на вебсайт страховика.

Договір страхування повинен містити інформацію про страхового посередника, якщо він укладається за участю посередника (частина дванадцята статті 89 ЗУ «Про страхування»).

Договір про надання фінансової послуги відповідно до вимог пункту 4 частини другої статті 9 Закону про фінпослуги повинен містити відомості про посередника (уключаючи субагента), зокрема, номер та дату укладення договору посередника з надавачем фінансової послуги, на підставі якого такий посередник здійснює свою діяльність (якщо такий договір укладений).

Відповідно до пункту 14 частини другої статті 9 Закону про фінпослуги договір про надання фінансової послуги, складений у письмовій формі, повинен містити контактні дані клієнта та надавача фінансових послуг, а також посередника (за наявності).

Перелік додаткової інформації про страхового посередника, що має міститися в договорі страхування, укладеному зі споживачем, визначений у підпунктах 2 та 5 пункту 7, у підпункті 4 пункту 14 Положення про особливості укладення договорів страхування зі споживачами, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 20.12.2023 № 175 (зі змінами).

Водночас страховий посередник до укладення договору повинен надати клієнту інформацію про себе, зокрема про те, що він є страховим посередником, та свої повноваження відповідно до договору із страховиком (для субагента – також відповідно до договору із страховим агентом) або договору про посередницькі послуги з клієнтом (пункт 2 частини першої статті 88 ЗУ «Про страхування»).

Таким чином, у разі укладення договору страхування за посередництвом субагента, у такому договорі слід зазначати інформацію про такого субагента, передбачену в пунктах 4 та 14 частини другої статті 9 Закону про фінпослуги, частиною дванадцятою статті 89 ЗУ «Про страхування», у підпунктах 2 та 5 пункту 7, у підпункті 4 пункту 14 Положення № 175 (для договорів страхування, укладених зі споживачами).

Щодо поєднання функцій страхового агента і субагента, то звертаємо увагу, що згідно з вимогами абзацу дев’ятого частини першої статті 71 Закону страховик може залучати більше ніж одного страхового посередника (страхового агента, додаткового страхового агента, субагента) для реалізації одного страхового продукту в межах одного договору страхування за умови, що такі страхові посередники виконують різні види діяльності із зазначених у частині першій статті 71 ЗУ «Про страхування» (див. також відповідь у пункті 7 таблиці), тому суміщення одного і того самого напряму діяльності з реалізації одного і того самого страхового продукту субагентом та страховим агентом, з яким він уклав договір, не допускається.

Відповідно до положень пункту 8 частини першої статті 88 ЗУ «Про страхування» перед укладенням договору страхування страховий посередник зобов’язаний надати клієнту інформацію про вид винагороди за укладення договору страхування, порядок та умови її виплати, у тому числі, чи пропонується договір страхування на умовах, визначених підпунктами а – г пункту 8 частини першої статті ЗУ «Про страхування».

Таким чином, до укладення договору страхування субагент має повідомити клієнту, зокрема, інформацію про вид винагороди за укладення договору страхування, порядок та умови її виплати такому субагенту згідно з підпунктами а – г пункту 8 частини першої статті ЗУ «Про страхування».

Страховий та/або перестраховий брокер, здійснюючи діяльність з надання посередницьких послуг у страхуванні та/або перестрахуванні, як виключний вид діяльності, має право укласти договір зі страховиком / перестраховиком у випадках, визначених статтею 78 ЗУ «Про страхування», та дотримуватись вимог статті 70 ЗУ «Про страхування» в частині зазначення в договорі страхування на вимогу клієнта інформації про винагороду за реалізацію, яку отримує страховий брокер від страховика.

Так, відповідно до частини другої статті 70 ЗУ «Про страхування» страховий та/або перестраховий брокер отримує винагороду за реалізацію від клієнта або від страховика, або від перестраховика. Страховому та/або перестраховому брокеру заборонено отримувати винагороду за реалізацію в межах одного договору страхування (перестрахування) одночасно від клієнта та від страховика або перестраховика, з яким клієнт укладає договір страхування або перестрахування.

Звертаємо увагу, що під час розкриття страховим брокером клієнту перед укладенням договору страхування інформації про себе, клієнту надається, зокрема, інформація про вид винагороди за укладення договору страхування, порядок та умови її виплати (частина перша статті 88 ЗУ «Про страхування»). 

Якщо страховий та/або перестраховий брокер отримує винагороду за реалізацію від страховика (перестраховика), у договорі страхування або перестрахування зазначається: 

• додаткова інформація, визначена абзацами третім–шостим частини другої статті 70 ЗУ «Про страхування» (інформація, що такий договір укладено за посередництва такого страхового та/або перестрахового брокера та дані такого брокера);
• інформація про розмір винагороди за реалізацію, яку отримує страховий брокер від страховика, – на вимогу клієнта (абзац сьомий частини другої статті 70 ЗУ «Про страхування»).

Відповідно, інформація про розмір винагороди за реалізацію, яку страховий брокер отримує від страховика за договором страхування, на вимогу клієнта надається у письмовій формі шляхом зазначення такого  розміру винагороди в договорі страхування, укладеному між клієнтом та страховиком.