Страховий посередник для цілей зарахування та перерахування страхових та/або перестрахових премій та страхових та/або перестрахових виплат за договорами страхування та/або перестрахування має право використовувати лише поточний рахунок із спеціальним режимом використання страхового посередника.

ЗУ «Про страхування» та Положенням не встановлено обмежень щодо відкриття кількох рахунків із спеціальним режимом використання страхового посередника, як і не встановлено можливості здійснення інших операцій за таким рахунком, крім визначених статтею 69 ЗУ «Про страхування».

Звертаємо увагу, що наявність у мультиагента кількох поточних рахунків зі спеціальним режимом використання страхового посередника не вимагається.

Відповідно до статті 48 Закону про банки банкам забороняється діяльність у сфері матеріального виробництва, торгівлі (за винятком реалізації пам’ятних, ювілейних і інвестиційних монет) та страхування, крім виконання функцій страхового посередника.

Таким чином, банки можуть бути страховими посередниками за умови їх відповідності вимогам, установленим Законом та Положенням, та включення до РСП.

Водночас вищенаведені вимоги статті 69 ЗУ «Про страхування» не враховують специфіку відкриття рахунків банків для забезпечення такої діяльності в порядку, визначеному для інших страхових посередників.

Наразі види рахунків, які банки мають право відкривати своїм клієнтам, та їх характеристики визначені частиною першою статті 63 Закону про платіжні послуги.

Поточний рахунок – рахунок, що відкривається банком клієнту для зберігання коштів і виконання платіжних операцій відповідно до умов договору та вимог законодавства України.

Кореспондентський рахунок – рахунок, що відкривається банком іншому банку для виконання міжбанківських платіжних операцій.

Відкриття одним банком іншому банку поточного рахунку (у тому числі поточного рахунку зі спеціальним режимом використання) законодавством України не передбачено. Відповідно, банк як страховий посередник не може відкрити поточний рахунок зі спеціальним режимом використання страхового посередника та не може здійснювати операції за таким поточним рахунком, визначені частиною четвертою статті 69 ЗУ «Про страхування».

Водночас страхувальник може перерахувати страхову премію за договором страхування напряму на поточний рахунок страховика, у тому числі відкритий у банку, за посередництвом якого укладено такий договір. Отриману винагороду за реалізацію банк відображає за відповідними рахунками комісійних доходів Плану рахунків бухгалтерського обліку банків України, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 11.09.2017 № 89 (зі змінами).

Відповідно до статті 69 ЗУ «Про страхування» зарахування страхових та/або перестрахових премій, сплачених клієнтом (як фізичною, так і юридичною особою), здійснюється виключно на поточний рахунок із спеціальним режимом використання страхового посередника.

Надалі страховий посередник з урахуванням вимог частини шостої статті 69 ЗУ «Про страхування» зобов’язаний перерахувати з поточного рахунку зі спеціальним режимом використання отримані страхові та/або перестрахові премії:

страховику-резиденту та/або перестраховику-резиденту у строк, визначений договором із страховиком та/або перестраховиком, але не пізніше трьох робочих днів з дня отримання таких коштів;

страховику-нерезиденту та/або перестраховику-нерезиденту у строк, визначений договором із страховиком (перестраховиком), але не пізніше 30 робочих днів з дня отримання таких коштів.

Особливості здійснення розрахунків за договорами страхування та перестрахування за участю страхових посередників визначено в статті 69 ЗУ «Про страхування».

Законом не встановлено форму здійснення розрахунків^[1] (готівкова чи безготівкова форма) за договором страхування. Розмір страхової премії, порядок та строки її сплати, а також порядок визначення розміру страхової виплати та строки її здійснення визначаються договором страхування або законодавством (частина шоста статті 95 та частина 6 статті 102 ЗУ «Про страхування»).

Згідно з абзацом першим пункту 16 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 29.12.2017 № 148 (зі змінами), суб’єкти господарювання здають готівкову виручку (готівку) для виконання платіжних операцій до банків, юридичних осіб, що здійснюють операції з оброблення та зберігання готівки, національних операторів, небанківських надавачів платіжних послуг, комерційних агентів із приймання готівки. Готівкова виручка (готівка) здається суб’єктами господарювання для зарахування на відповідний рахунок, відкритий ними у будь-якого з надавачів платіжних послуг, що мають право відкривати рахунки користувачам відповідно до Закону про платіжні послуги.

Отже, з урахуванням вищенаведеного та оскільки клієнт має право сплачувати страхову премію за договором страхування в готівковій або безготівковій формі, то такий страховий посередник має право приймати від клієнта страхові премії в готівковій формі відповідно до вимог законодавства у сфері ведення касових операцій з подальшим зарахуванням цих коштів на поточний рахунок із спеціальним режимом використання страхового посередника.

^[1] Відповідно до частини першої статті 4 Закону України «Про платіжні послуги» для проведення платіжних операцій використовуються кошти в готівковій або безготівковій формі.

Відповідно до вимог пункту 51 глави 7 розділу ІІ Положення кошти на поточному рахунку зі спеціальним режимом використання страхового посередника зараховуються та списуються відповідно до вимог Закону України «Про платіжні послуги» (далі – Закон про платіжні послуги) та Інструкції про безготівкові розрахунки в національній валюті користувачів платіжних послуг, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 29.07.2022 № 163 (зі змінами) (далі – Інструкція № 163).

Страховий посередник зобов’язаний виконувати вимоги ЗУ «Про страхування», зокрема вимоги статті 69 щодо дотримання режиму використання коштів на поточному рахунку із спеціальним режимом використання.

Відповідно до частини шостої статті 46 Закону про платіжні послуги надавач платіжних послуг отримувача під час виконання платіжної операції з метою встановлення належного отримувача коштів за платіжною операцією зобов’язаний перевірити в платіжній інструкції відповідність:

1) номера рахунку отримувача та коду отримувача [коду юридичної особи (відокремленого підрозділу юридичної особи) згідно з Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України або облікового номера, який присвоюється контролюючими органами, або реєстраційного номера облікової картки платника податків ‒ фізичної особи, або серії (за наявності) та номера паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті]; або

2) унікального ідентифікатора отримувача.

Надавач платіжних послуг отримувача зараховує кошти за платіжною операцією на рахунок отримувача лише, якщо зазначена в пункті 1 або 2 цієї частини інформація, яку він перевіряє відповідно до вимог цієї частини, відповідає тій інформації про отримувача, що зберігається в такого надавача платіжних послуг.

Аналогічні норми містяться в пункті 22 розділу І Інструкції № 163.

Отже, надавач платіжних послуг отримувача, у якому відкритий поточний рахунок із спеціальним режимом використання страховому посереднику, зараховує кошти на цей рахунок відповідно до вимог Закону про платіжні послуги та Інструкції № 163.

Згідно з пунктом 41 розділу І Інструкції № 163 платник заповнює реквізит «Призначення платежу» платіжної інструкції так, щоб надавати отримувачу коштів повну інформацію про платіж та документи, на підставі яких здійснюється платіжна операція. Повноту інформації визначає платник з урахуванням вимог законодавства України.

Надавач платіжних послуг платника перевіряє заповнення цього реквізиту на відповідність вимогам, визначеним у пункті 41 розділу II Інструкції № 163, лише за зовнішніми ознаками.